Справа № 2-4056/10

НОВОМОСКОВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:    

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання -

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути аліменти у розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу)  щомісяця на її користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що з відповідачем знаходилася в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час продовжує навчання в Дніпропетровському гуманітарному університеті, і потребує матеріальної допомоги. Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини не надає, а позивачка, в свою чергу, забезпечити у повному обсязі потреби дочки на навчання не в змозі. Також ОСОБА_1 зазначає, що дочка продовжує навчання  в учбовому закладі, з яким вона уклала договір на підготовку фахівця за вищою освітою, несе витрати на оплату навчання, що ставить її в скрутне матеріальне становище, тому вона просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі ј частини від його заробітку (доходу) щомісяця.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала та просить задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з нею, і відповідач до досягнення нею повноліття сплачував аліменти на її утримання. ОСОБА_3 продовжує навчання і потребує допомоги, у тому числі на проїзд до м.Дніпропетровська, харчування і т.п., тому вона просить стягнути з відповідача ј частину від його заробітку щомісяця. В свою чергу, ОСОБА_1 пояснила, що дочка навчається за контрактом, витрати на навчання несе вона в повному обсязі, батько дитини відмовляється надавати допомогу, хоча працює і має стабільний дохід.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він до 18-ти років сплачував аліменти на утримання дочки. Його колишня дружина зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, тому відповідач вважає, що позивачка сама в змозі надавати допомогу своїй повнолітній дочці. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що він також за станом здоров’я на даний час потребує лікування та матеріальної підтримки, а його заробітної плати не вистачає для задоволення всіх потреб, у тому числі на оплату житлово-комунальних послу та харчування. Також ОСОБА_2 зазначає, що нещодавно він похоронив свого батька, який являвся інвалідом першої групи, потребував сторонньої допомоги, він змушений був вживати всіх заходів для підтримання стану здоров’я свого батька, тому на даний час відповідач не може надавати допомогу свої повнолітній дочці в такому обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, і її батьками значаться сторони по справі (а.с. 2).

У відповідності до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв’язку цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, і в такому випадку, відповідно до ч.3 ст. 199 СК України право на звернення має той із батьків, з ким проживає дитина.

В судовому засіданні встановлено, що повнолітня дитина проживає з матір’ю (а.с. 5), навчається на другому курсі денного Дніпропетровського гуманітарного університету, форма навчання - контракт, що стверджується довідкою (а.с. 5), в зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню, і з урахуванням можливості надання такої допомоги батьком, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) щомісяця до закінчення дочкою учбового закладу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує пояснення позивача про те, що він має постійне місце роботи (а.с. 14), за станом свого здоров’я потребує матеріальної допомоги, тому з урахуванням матеріального стану, як платника аліментів, так і одержувача, суд вважає за необхідне стягнути аліменти у зазначеному вище розмірі, чого буде достатньо в даній спірній ситуації.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат на підставі ст. 81 ЦПК України, а відповідач звільнений від сплати судових витрат, як учасник бойових дій.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213, 215  ЦПК України, ст. 199 СК України, суд,-

в  и  р  і  ш  и  в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період її навчання, починаючи з 14.09.2010 року до закінчення дочкою учбового закладу, тобто до 01.07.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                         О.В. Сорока.