Справа № 4с-177/10

П О С Т А Н О В А          

   24  грудня  2010 року                            Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді:     Осаулова А.А.

при секретарі:         Шевчук О.В.

за участю прокурора:     Савчук В.В.

захисника:                   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого податкової міліції з ОВС СВ ДПА у  Вінницькій області  Баранова В.О. про порушення кримінальної справи від 30.11.2010 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою старшого слідчого податкової міліції з ОВС СВ ДПА у  Вінницькій області  Баранова В.О.  30.11.10  було  порушено кримінальну справу відносно  ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212-1 КК України, по факту умисного ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

    ОСОБА_2  не погодившись із данною постановою звернувся зі скаргою до Ленінського районного суду м. Вінниці про скасування вказаної постанови про порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 скаргу підтримали та просили суд скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2  за ч.3 ст.212-1 КК України від 30.11.10 в зв»язку з відсутністю в його діях складу вказаного злочину, оскільки ніякого умислу на ухилення від сплати вказаних платежів у нього не було, гроши були, але використовувались на поточні потреби підприємства. Крім того, є такою, що набула законної сили постанова суду про скасування минулої постанови про порушення кримінальної справи за ст.212-1 ч.3 КК України щодо ОСОБА_2 за вчинення аналогічного діяння.  Дана кримінальна справа була порушена передчасно та безпідставно, з порушенням  ч.2 ст.94, ч.1 ст.98 КПК України, а також  без проведення повної та всебічної дослідчої перевірки, у відсутності  суб»єктивної  та об»єктивної  ознак складу будь-яких злочинів в діях ОСОБА_2    

Слідчий  та прокурор  в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, оскільки оскаржувана постанова прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства, були зазначені усі приводи та підстави для порушення кримінальної справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що скарга обґрунтована, а тому  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь  вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов”язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Так, відповідно до ст. 98 ч. 2 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи.

Слідчим Барановим В.О.  постановою від 30.11.2010 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ч.2 ст. 212-3 КК України, на думку суду, передчасно та без достатніх на те підстав, оскільки на час порушення справи не було слідством та дізнанням встановлено достатніх данних скоєння останнім  злочину щодо  умисного ухилення від сплати внесків, не встановлено та не зазначено в постанові та в матеріалах перевірки відсутні будь-які ознаки щодо встановлення умислу на вчинення вказаного злочину. Крім того, не було відібрано жодного пояснення по справі від будь-яких осіб з приводу нарахування та ухилення від сплати вказаних внесків, не було вручено ОСОБА_2  вказану постанову про порушення кримінальної справи, чим порушено його права відповідно до ст.98-2 КПК України.  

Як слідує з наданих суду матеріалів підставою для порушення кримінальної справи стали: рапорт старшого о/у ВОЗСПБ ГВПМ ДПІ у м. Вінниці ст. лейтенанта податкової міліції О.П. Махині від 4.02.2010 року, та лист управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про надання інформації від 27.01.2010 року.

Слід зазначити, що кваліфікація слідчим ознак злочину по ч. 3 ст. 212-1 КК України щодо особливо великих розмірів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фактичного ненадходження до Пенсійного фонду України, є безпідставною.

У відповідності до примітки ст. 212-1 КК України, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно статті 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-Г передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 грн.. крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 коментованого Закону для відповідного року з (урахуванням положень пункту 22.4 Закону).

При визначенні чи є те або інше діяння, вчинене після 1 січня 2004 року, караним в кримінальному чи адміністративному порядку та при кваліфікації цих правопорушень, якщо відповідним законом настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, необхідно буде виходити не із 17,00 грн., а з розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону для відповідного року ( з урахуванням положень пункту 22.4 Закону).

Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону податкова соціальна пільга визначається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць). встановленої законом на 1 січня звітного податкового року - для будь - якого платника податку

Враховуючи    зазначене,    кваліфікація слідчим злочину відповідно до ч. 3 ст. 212-1 КК України є   безпідставною,   оскільки кримінальна відповідальність,   згідно   вищезазначеної норми закону, може наступати коли розмір завданих збитків перевищуватиме – 1 512 500 гривень (302,5 х 5000) і це тільки в 2009 році, а в 2010 року вказана сума неоподаткованого мінімуму становить значно більший розмір ніж 302,5 грн.

В свою чергу сума заборгованості ВАТ «Керамік» по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФ України, що зазначена слідчим в постанові про порушення кримінальної справи є значно меншою і становить 1 436 491, 83 грн. Ухилення від сплати обов'язкових платежів визначається вчиненим у значному, великому або особливо великому розмірах тоді, коли сума несплаченого платежу перевищує зазначені у законі розміри по одному його виду. Якщо ухилення від сплати обов'язкових платежів мало місцеві різні звітні періоди, то суму несплачених обов'язкових платежів потрібно встановлювати окремо щодо кожного періоду, що не було проведено слідчим при винесенні постанови про порушення кримінальної справи.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про порушення кримінальної справи слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області  Барановим В.О. не було додержано вимоги статей 94, 98 КПК України, а тому суд приходить до висновку про доцільність  задоволення скарги  ОСОБА_2

На підставі наведеного, керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Баранова В.О. від 30.11.2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212-1 КК України відносно  ОСОБА_2  - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її винесення.

    Суддя: