Справа № 2- 2336/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого – судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі – Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В:
23.06.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.
11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв’язку із закінченням повноважень у судді Гончаренко В.М.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача – замість ЗАТ КБ «ПриватБанк» - ПАТ КБ «ПриватБанк» (в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк»).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 26.03.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DN81AR70260309, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 87429грн., з терміном повернення до 25.03.2015р., та зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки в строки та в порядку, встановлених умовами договору. На забезпечення виконання умов кредитно – заставного договору відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно - заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 87429 грн., на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком. Станом на 03.06.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 88123,63 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 81226,20 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 1974,42 грн.; по комісії за користування кредитом 437,15 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 51,40 грн., а також штрафні санкції на загальну суму 4434,46 грн.
Представник позивача – Соломка А.О. (яка діє на підставі доручення № 3751-О від 27.09.2010р.) в наданій суду 24.11.2010р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у відповідачки належне їй на праві власності заставлене майно–автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 та в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від її імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 24.11.2010р. представник позивача просила вжити часткове скасування заходів забезпечення позову та розглядати справу у її відсутність з винесенням рішення суду в попередньому судовому засіданні.
Відповідачка – ОСОБА_1 – в попереднє судове засідання 24.11.2010р. не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. 24.11.2010р. до суду надійшла заява відповідачки, в якій вона повідомила, що дійсно має заборгованість за кредитно - заставним договором, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила справу розглядати в попередньому судовому засіданні у її відсутність. Крім того, в цій заяві відповідачка повідомила, що 02.07.2009р. автомобіль нею вже було передано працівникам банку для реалізації і погашення її кредитних зобов’язань.
За таких обставин, на підставі ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.
Враховуючи, що відповідачкою по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, і буде врахована при постановлені рішення суду, керуючись ч.4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає за можливе винести рішення в попередньому судовому засіданні.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет
застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки,
відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.
Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Судом встановлено, що 26.03.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № DN81AR70260309, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 87429 грн., з терміном повернення до 25.03.2015р., та зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки в строки та в порядку, встановлених умовами договору.
Відповідно до п. 17.9 кредитно – заставного договору, з метою забезпечення його виконання, відповідачкою був переданий в заставу легковий автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 .
Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно – заставним договором умови та передав відповідачці грошові кошти в розмірі 87429,00 грн., на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте, відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов’язання у зв’язку з чим, у неї виникла заборгованість перед банком.
Станом на 03.06.2009р. відповідачка мала загальну заборгованість у розмірі 88123 грн.63коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 81226,20 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 1974,42 грн.; по комісії за користування кредитом 437,15 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 51,40 грн., а також штрафні санкції на загальну суму 4434,46 грн.
Ця загальна заборгованість відповідачки перед банком, на день винесення рішення, тобто на 24.11.2010р., зменшилася та становить 54272 грн.25коп., про що свідчить довідка банку від 24.11.2010р., між тим, відповідачка має прострочену заборгованість по сплаті відсотків 2574,62 грн.
Саме цю суму заборгованості, суд буде враховувати в розрахунках ціни позову (судових витрат), оскільки для зменшення суми позовних вимог ЦПК України не вимагає письмових уточнень позовних вимог.
З огляду на те, що відповідачка не виконала належним чином взятих на себе зобов’язань за кредитно –заставним договором, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно – заставним договором № DN81AR70260309 від 26.03.2008р. в розмірі 54272 грн.25коп., звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Також при винесені рішення суду, суд враховує письмову заяву відповідачки ОСОБА_1 від 24.11.2010р., в якій вона визнала позовні вимоги та повідомила, що наразі автомобіль вже передано працівникам банку для реалізації і погашення кредитних зобов’язань.
При винесені рішення суду, суд приймає до уваги положення ст. 61 ЦПК України, яка визначає, що обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 23.06.2009р. в частині накладення арешту на автомобіль марки SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Гончаренко В.М. від 23.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у розмірі 542грн.72коп. (1% від цини позову) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 589, 590, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, ст. 2, З, 5, 20, 22, 23, 24, п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІV від 18.11.2003р., ст. ст . 8, 10, 11, 60, 61, 88, 130, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – задовольнити.
Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставлене майно – автомобіль SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
В рахунок погашення заборгованості за кредитно – заставним договором № DN81AR70260309 від 26.03.2008р. в розмірі 54272 грн. 25коп. звернути стягнення на предмет застави , а саме: автомобіль SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 542 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Гончаренко В.М. від 23.06.2009р. в частині накладення арешту на автомобіль SOUEAST модель LIONCEL GLXI MT, 2007р.в., тип: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1– скасувати, в іншій частині ухвалу від 23.06.2009р. залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Н.В.Ткаченко