Справа № 2а-534/10 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«06» грудня  2010 р. Миколаївський районний суд Львівської області  в складі:

головуючого – судді      Дем’яновського Ю.Г.

при секретарі                  Тарасюті І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1  до інспектора БДПС ВДАІ  м. Львова Венгринович Ігора Ярославовича, ГУДАІ при ГУ МВСУ Львівської області, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,  -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 05 листопада 2010 р. звернувся  в суд з позовом  до інспектора БДПС ВДАІ  м. Львова Венгринович Ігора Ярославовича, ГУДАІ при ГУ МВСУ Львівської області про скасування постанови серії ВС №  280995 від 01.11.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху України, за керування автомобіля по крайній лівій смузі за наявності правої смуги руху. Вважає накладене на нього стягнення незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку позивача, порушено порядок накладення адміністративного стягнення та відсутній склад правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого та зазначив, що вважає оскаржувану ним постанову необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб»єкта владних повноважень. Вважає, що під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання вимог процесуального порядку розгляду справи,  а при винесенні оскаржуваної постанови, на думку позивача, не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Крім цього, позивач зазначив, що в важає постанову серії ВС № 280995 в справі про адміністративне правопорушення незаконною, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВСІ № 083928 та постанові серії ВС № 280995 в справі про адміністративне правопорушення обставини справи не відповідають фактичним обставинам і він керував транспортним засобом марки «Nissan-Almera» реєстраційний № НОМЕР_1 у м. Львів по вул. Пасічна по крайній правій смузі руху із дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, при цьому порушення вимог п.11.5 ПДР України не допускав. Таким чином вказаного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП  не скоював.

Крім цього оскаржувана постанова серії ВС № 280995 в справі про адміністративне правопорушення на думку позивача є незаконною з причини невідповідності її вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 122 ч.2 КУпАП.

         Також позивач зазначив, що ч.2 ст.122 КУпАП в редакції станом на день винесення оскаржуваної постанови не передбачає ніякого покарання за здійснення руху транспортним засобом по крайній лівій смузі, коли права вільна, а передбачає покарання в перечислених у цій статті випадках - порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, а так само порушення правил навчальної їзди. І також п.11.5 ПДР України дозволяє рух по крайній лівій смузі у випадках, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч.

Незаконність оскаржуваної постанови позивач  вбачає і в тому, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВСІ № 083928 та постанові серії ВС № 280995 в справі про адміністративне правопорушення вказано різні автомобілі під управлінням позивача.

Представники   ГУДАІ при ГУ МВСУ Львівської області та   інспектор БДПС ВДАІ  м. Львова Венгринович І. Я. в судове засідання не з’явились, хоча належно повідомлялися про час та місце слухання справи, причини неявки не повідомили, суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Як встановлено судом, відносно позивача 01 листопада 2010 р. винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. за керування автомобіля по крайній лівій смузі за наявності правої смуги руху, тобто порушення вимог п. 11.5 Правил дорожнього руху.

У відповідності до норми статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта власних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

  Згідно п 24 Постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КпАП України.

При розгляді справи в суді представник відповідача не з’явився і не довів, що позивач ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху.          

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86 КАС України  і ст.ст. 122, 222, 293 КпАП України, суд –

постановив:

          Адміністративний позов задоволити.

Постанову  серії ВС № 280995 від 01.11.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень за порушення п. 11.5 Правил дорожнього руху України  скасувати, а адміністративне провадження по цьому факту щодо ОСОБА_1- закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                     Ю.Г. Дем’яновськи й