Справа № 2а-546/10 р.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«02» грудня  2010 р. Миколаївський районний суд Львівської області  в складі:

головуючого – судді      Дем’яновського Ю.Г.

при секретарі                  Деміді Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ  ГУ МВСУ у Львівській області, інспектора ДПС УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області Твердохліб Ярослава Антоновича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,  -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17  листопада 2010 р. звернулася в суд з позовом  до

УДАІ  ГУ МВСУ у Львівській області,  інспектора ДПС УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області Твердохліб Ярослава Антоновича  про скасування постанови серії ВС № 196025 від 12.08.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті, швидкість руху вимірювалась приладом «Беркут» № 0711060. Вважає накладене на неї стягнення незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку позивачки, порушено порядок накладення адміністративного стягнення та відсутній склад правопорушення.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви такого та зазначила, що вважає оскаржувану нею постанову необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб»єкта владних повноважень. Вважає, що під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання вимог процесуального порядку розгляду справи,  а при винесенні оскаржуваної постанови, на думку позивачки, не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивачки є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Крім цього, позивачка зазначила, що ст.. 14-1 КУпАП передбачає відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку вимірювання швидкості проводилось приладом «Беркут», № 0711060, що знаходився в руках відповідача, при чому не використовувалася можливість фото фіксації. Зі слів відповідача і з того, що бачила на власні очі, як проводилися заміри швидкості інших учасників руху, заміри проводилися «з руки», тобто прилад не був зафіксований стаціонарним інвентарним кріпленням, під час заміру «на вскидку» не міг дати точність замірів +-1 км., як зазначено в паспорті приладу. Даний прилад має можливість приєднання фото фіксатора, але в цьому випадку, інспектор показав позивачці лише цифру 125 на електронному табло і став запевнювати, що це швидкість з якою вона рухалася. На зауваження, що ці покази могли бути зафіксовані як щодо любого іншого транспортного засобу, який перевищував швидкість раніше так і внаслідок неналежної експлуатації приладу, інспектор не відреагував, хоча прилад має можливість показувати скільки часу пройшло від останнього заміру. Тому позивачка зробила висновок, що вказані заміри були проведені значно раніше, щодо іншого транспортного засобу.

 Представники   управління УДАІ  ГУ МВСУ у Львівській області, інспектор ДПС УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області Твердохліб Я. А.   в судове засідання не з’явились, хоча належно повідомлялися про час та місце слухання справи, причини неявки не повідомили, суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Як встановлено судом, відносно позивачки 12 серпня 2010 р. винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за перевищення встановленого обмеження швидкості руху, тобто порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху.

У відповідності до норми статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом оглянуто в судовому засіданні оригінал протоколу про адміністративне правопорушення серії ВС1 № 063748 від 12.08.2010 року, на підставі даних якого винесена оскаржувана постанова,  та встановлено відсутність в тексті вказаного протоколу посилання на фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивачки в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що вказує на порушення норми статті 251 КУпАП при складенні вказаного протоколу інспектором ДПС УДАІ ГУМВСУ у Львівській області Твердохліб Я.А.

Судом також встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення щодо позивачки від 12 серпня 2010 р. виніс  інспектор ДПС УДАІ ГУМВСУ у Львівській області Твердохліб Я.А.  Із наведеного вбачається, що адмінстягнення на позивача накладено правомочним органом.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86 КАС України  і ст.ст. 122, 222, 293 КпАП України, суд –

постановив:

         Адміністративний позов задоволити.

Постанову  серії ВС № 196025 від 12.08.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України  скасувати, а адміністративне провадження по цьому факту щодо ОСОБА_1- закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                     Ю.Г. Дем’яновський