АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

Справа № 33-879                                                                                                           Гол. 1-ї інст. Алфьорова Т.М.  

Категорія: ст. 173-2 КУпАП  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

        09 листопада 2010 року.                                                                            м. Харків.

Суддя апеляційного суду Харківської області  Ємець О.П., за участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова  від 15.10.2010р. про притягнення  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,    

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -  

  В С Т А Н О В И В :  

 Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова  від 15.10.2010р. ОСОБА_2  визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 55грн.  

Як вказано в постанові, 16.09.2010р. ОСОБА_2 за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1, у нетверезому стані вчинив насильство в сім’ї – висловлював на адресу доньки погрози та образи, внаслідок чого її психічному здоров’ю могла бути заподіяна шкода.

По змісту апеляційної скарги, ОСОБА_2 просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції, вказуючи на її необґрунтованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. А саме вказує, що висновок суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення було зроблено без з’ясування обставин справи, оскільки після виникнення конфлікту 16.09.2010р. працівники міліції за викликом не з’явились. Зазначає, що 17.09.2010р. за адресою його мешкання прибув дільничний інспектор міліції, опитав його дочку та її друга і на підставі їх свідчень склав протокол про адміністративне правопорушення, який на його думку, не підтверджений відповідними доказами. Вказує, що конфлікт спровокувала його донька та її співмешканець, які вчинили сварку з ним та його сусідом ОСОБА_3, коли вони займались ремонтом автомобіля. Зазначає, що це не перший конфлікт, який виникає в їх сім’ї.  

В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_2 підтримав скаргу та просив її задовольнити. Вказував, що конфлікти  з дочкою виникають постійно, по причині його неспроможності забезпечити її матеріальні потреби. Зазначав, що конфлікт між ним та дочкою дійсно мав місце, але насильства не було, оскільки він був вимушений захищатись, ініціаторами конфлікту були його дочка та її співмешканець. Вказував, що отримав внаслідок конфлікту тілесні ушкодження.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, допитавши свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції забезпечив ОСОБА_2 можливість реалізувати свої процесуальні права з метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, встановив обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, щодо правопорушення та наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,  та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст.ст. 283, 284 КУпАП.  

Судом встановлено, що  16.09.2010р. ОСОБА_2, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, у нетверезому стані вчинив насильство в сім’ї – висловлював на адресу доньки погрози та образи, внаслідок чого її психічному здоров’ю могла бути заподіяна шкода.

Даний факт підтверджується протоколом ХА№ 010100 від 20.09.2010р., відносно ОСОБА_2, поясненнями ОСОБА_2,  ОСОБА_4 та її співмешканця ОСОБА_5  

Посилання апелянта на те, що ініціаторами конфлікту була його донька та ОСОБА_5, та що він отримав тілесні ушкодження суперечать наявним у справі доказам, оскільки ОСОБА_2 з заявами про вчинення щодо нього насильницьких дій до органів внутрішніх справ не звертався, наявність у нього тілесних ушкоджень не встановлена відповідним висновком лікаря.  

Вказівка ОСОБА_2 на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з істотними порушеннями закону є голослівною, оскільки він підписав протокол без будь-яких застережень, дії дільничного інспектора міліції з цього приводу не оскаржував.  

Обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, оскільки вона ґрунтується на наданих суду матеріалах, щодо фактичних обставин правопорушення і вимогах закону.  

Апелянтом не надано суду доказів, що спростували б висновок суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував всі обставини, передбачені ст.ст. 33, 34 КУпАП, і призначив розмір штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з постановою місцевого суду, оскільки вона прийнята у відповідності з вимогами закону, наявних у справі доказах щодо фактичних обставин адміністративного правопорушення.  

Керуючись ст.  294 КУпАП, суд -

  П О С Т А Н О В И В :  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова  від 15.10.2010р., якою ОСОБА_2 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КупАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 55 грн. - залишити без  задоволення.  

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

                 Суддя