+
Справа №2а-1157-1/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 р. м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Кирилюк Г.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити відповідні дії ,-
встановив:
В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат з 2007 року.
В обґрунтування позову зазначив, що є інвалідом 3 групи, першої категорії, внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Проте, вказану допомогу він отримує в значно нижчому розмірі, ніж передбачено законом, в зв’язку з чим він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському районі м. Києва з заявою про проведення перерахунку розміру нарахованої щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до положень вищевказаного Закону.
Управління праці та соціального захисту населення в Святошинському районі м. Києва відмовляє у проведенні перерахунку та повідомляє, що нарахування проводиться правильно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.
Відмову у проведенні перерахунку вважає протиправною, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в письмових запереченнях проти позову зазначив, що статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки вимоги позивача потребують фінансування за рахунок коштів державного бюджету України, їх обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону України про державний бюджет України з урахуванням статті 95 Конституції України.
Згідно з бюджетними призначеннями, враховуючи вимоги ст.95, ст.117 Конституції України та Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України видав постанову від 12.07.2005 р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Даною постановою встановлено гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для видів виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу нарахована Управлінням та виплачена Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щорічна допомога на оздоровлення у 2010 р. у розмірі 90 грн.
Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в письмових запереченнях проти позову зазначив, що щорічна допомога на оздоровлення була виплачена позивачу на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації за 2010 рік – 28.09.2010 р. у розмірі 90 грн.
При цьому відповідач діяв в межах своїх повноважень та ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача.
Ухвалою від 13 грудня 2010 р. позов в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за період 2007 р. - 2009 р. залишено без розгляду.
Суддя,оцінивши повідомлені позивачем, відповідачами обставини, дійшов висновку, що позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав..
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та і інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації як інвалід 3 групи ЧАЕС та має статус постраждало внаслідок ЧАЕС 1 категорії.
Відповідно до ч.4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Встановлено, що позивачу було нараховано та виплачено допомогу на оздоровлення за 2010 рік 28.09.2010 р. в розмірі 90 грн. у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Частиною 1 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що конкретні розмір всіх доплат , пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України вже у 2006 році доповнила Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон №231-V від 5.10.2006 р.)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються , зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, що встановлені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, а дії відповідачів є неправомірними.
Посилання відповідачів, що статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, є необґрунтованими.
Конституційний Суд України у своєму рішенні за №26-рп/08 від 27.11.2008 р. зазначив, що закон про державний бюджет не може вносити зміни до чинних законів, зупиняти чи скасовувати або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших законів.
Крім цього, постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562, якою керуються відповідачі при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення позивачу, прийнята до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2010 р.», а не на його виконання. Іншого розміру допомоги на оздоровлення у 2010 році Кабінет Міністрів України не встановлював.
Керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, ст. ст.9, 69-71, 183-2, 159-163 КАС України, суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже проведених виплат за цей період.
Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням вже проведених виплат за цей період.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: