Справа №2а-908-1/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарі Халпахчієвій Є.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання нечинним висновку ,-
встановив:
Позивач 12.11.2010 р. звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним висновку Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.10.2010 р. про те, що ОСОБА_2 може бути позбавлений батьківських прав відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилається на ті підстави, що вказаний висновок є актом індивідуальної дії, що порушує його немайнові права. Відповідач необґрунтовано та свавільно, з порушенням норм Конституції та законів втрутився у сферу його особистого життя.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до ч.1 ст.19 СК України особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Проте, оскаржуваний висновок прийнятий на вимогу ОСОБА_4 та виданий відповідачем у зв’язку з її зверненням до суду з позовною заявою про позбавлення його батьківських прав, по якій відкрито провадження в справі. Тобто оскаржуваний висновок виданий суб’єктом владних повноважень після того, як спір почав розглядатися в суді.
Крім цього, відповідно до п. 6 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого Постановою КМУ №866 від 24.09.2008 р., комісію очолює голова районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації , виконавчого органу районної у місті ради. Висновок підписаний заступником голови Святошинської райдержадміністрації м. Києва ОСОБА_5, тобто не в межах повноважень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. При цьому не визначив, які саме права, свободи чи інтереси позивача були порушені при прийнятті оспорюваного висновку.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Надіслав суду письмові заперечення проти позову. Зазначив, що згідно ст..19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі документів, які стосуються справи.
Відповідно до п. 1 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, комісія є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації , виконавчого органу міської, районної у м. ради. Комісію очолює голова районної у мм.Києві та Севастополі держадміністрації,виконавчого органу міської, районної у місті ради. Голова комісії може мати заступника (п.6 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини).
07.10.2010 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації було заслухано заяву ОСОБА_4 про надання висновку до Святошинського районного суду м. Києва щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На засіданні комісії були заслухані думки батька та матері, розглянуто подані документи, а також враховано думку дитини та прийнято одноголосно рішення про надання висновку до суду про доцільність позбавлення особи батьківських прав.
Оскільки вказаний висновок є законним, прийнятим на підставі пояснення осіб, думки дитини та наданих документів у межах своєї компетенції, просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача та матеріали справи, дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24 вересня 2008 року №866, органами опіки та піклування є районні , районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей,позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
Згідно ч.4 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду,
управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та
визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та
піклування.
При цьому частина п’ята цієї статті визначає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ч. 6 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судом встановлено, що у зв’язку з зверненням особи до суду про позбавлення позивача батьківських прав, на підставі поданих документів, з урахуванням пояснень батька та матері дитини, а також думки самої дитини, комісія з питань захисту прав дитини Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації ухвалила рішення про надання Службою у справах дітей висновку до Святошинського районного суду м. Києва щодо доцільності позбавлення особи батьківських прав.
На підставі позитивного рішення комісії з прав дитини від 07.10.2010 р. згідно протоколу №17, відповідачем надано висновок від 14.10.2010 р. №6901/14-20/20 про доцільність позбавлення позивача батьківських прав.
Згідно п.1 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866, комісія з питань захисту прав дитини є консультативно-дорадчим органом, що утворюється головою районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради.
Згідно п.6 цього положення комісію очолює голова районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради. Голова комісії може мати заступника.
Таким чином, орган опіки та піклування, правомірно, в межах своєї компетенції, розглянув питання щодо доцільності позбавлення позивача батьківських прав та надав відповідний висновок.
При цьому, вказаний висновок не породжує будь-яких юридичних наслідків, оскільки лише фіксує події засідання, не є обов’язковим для виконання, носить рекомендаційний характер, а отже не породжує правовідносин, що можуть буди предметом спору в розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 17, 69-71, 158-163 КАС України, суд,-
Постановив:
В задоволені позову ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання нечинним висновку від 14 жовтня 2010 року №6901/14-20/20 про можливість позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: