Справа № 2-а-1734/2010 року
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Дубенець М.І. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено призначення додаткової пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, але в порушення Закону відповідач виплачує дану доплату у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною пенсією за віком. В позові вказує, що вона є постраждалою 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі як пенсіонер за віком. В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок та виплату пенсії, що змусило її звернутись до суду. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати усунути зазначені порушення, здійснивши відповідний перерахунок і виплату додаткової пенсії за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. в сумі 2 192 грн.19 коп. та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина – 4 категорії, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, відповіддю УПФ України в м. Каневі Черкаської області, в якій відповідач не визнає вимоги позивача.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,
- ст. 1, 13, 51, 56, 67, 71, 72 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ;
- Законами України «Про державний бюджет України на 2006-2009 р.р.»,
- ст.ст.10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,
- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Пзовна заява в частині стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості по виплаті підвищення до пенсії, за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. в сумі 2 192 грн.19 коп. не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на доказах по справі.
Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у межах шестимісячного строку.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).
Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі, пов’язані з виплатою додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі, меншому встановленого ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеній до 4-ої категорії починаючи з 01.05.10р. в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше отриманих виплат .
Зобов’язати відповідача виконати постанову негайно.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.І.Дубенець
.