Справа №2а-7002/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Якухно О.М., розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про перерахунок та виплату коштів відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач просить зобов’язати відповідача сплатити на його користь кошти, що передбачені ст.37, 39, 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі –Закон) в сумі 17018,20 грн. ( з них: за ст.37 Закону в сумі 2132,20 грн., за період з 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, за ст.39 Закону в сумі 10661 грн., за період з 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року, за ст.48 Закону в сумі 4225 грн. за 2010 рік), мотивуючи тим, що він працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Троянда», проживає в м.Овруч Житомирської області і є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи категорії 1 та має 2 групу інвалідності. За період роботи йому виплачувались компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39, 48 Закону становить вказану вище суму.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позов подано до суду в грудні 2010 року. Виплати за ст.48 Закону є щорічними, а тому суд вважає, що до закінчення 2010 року строк звернення до суду у позивача не закінчився незалежно від місяця отримання коштів.
Відповідач надіслав заперечення, в яких з вимогами не погоджується.
Суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно довідки позивач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Троянда» та проживає в м.Овруч Житомирської області, що вбачається з копії паспорту. Згідно копії посвідчення він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та являється інвалідом 2 групи.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч Ж итомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати ;
- - ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати ;
- - ст.48 Закону - щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2 групи – п’ять мінімальних заробітних плат.
Вищевказаною статтею 48 закону також визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Постановами КМ України № 836 від 26.07.96 та № 562 від 12.07.05 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.) ;
- - ст.48 Закону - щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2-ї групи – 120 грн..
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 квітня 2010 року - 884 грн., з 1 липня 2010 року – 888 грн., з 1 жовтня 2010 року – 907 грн., з 1 грудня 2010 року – 922 грн..
Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено, що суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень .
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок), затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05 (далі – Порядок), розпорядниками коштів за ст.ст.37, 48 Закону є управління праці та соціального захист у населення по місцю реєстрації громадян, а тому останні проводять нарахування та виплату зазначених коштів.
Згідно п.п. 5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, нарахування коштів за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб’єкти владних повноважень на основі законодавства.
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів .
Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку, а тому виходячи з викладеного, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації не є належним відповідачем по виплатах, що стосуються нарахування коштів за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і в задоволенні вимог до останніх слід відмовити.
На підставі викладеного, розмір нарахованих відповідачем доплат за ст.37 Закону за період з 1 червня 2010 року по 30 листопада 2010 року та за ст.48 Закону за 2010 рік не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про їх нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підлягає задоволенню.
Однак суд враховує, що Порядком передбачено визначення конкретної суми доплат відповідачем, а тому вимога про встановлення суми заборгованості судом задоволенню не підлягає.
Від сплати судового збору сторони звільнені згідно : позивач - п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.
Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 122, 160, 161, 162, 1832 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації провести донарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, за період з 1 червня по 30 листопада 2010 року в розмірі, визначеному ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", щомісячно, та щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі, визначеному ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює 5 мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" станом на квітень 2010 року.
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації виконати постанову негайно.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ :