Справа № 1-146/10р.

                                                                В И Р О К

                                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 1 жовтня 2010 року

Нововоронцовський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого – судді Каневського В.О.

при секретарі                             Кателевській Л.А.

з участю прокурора                   Геращенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нововоронцовка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1; українки; громадянки України; уродженки і проживаючої АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючу, заміжня, на утриманні не має неповнолітніх дітей,   раніше не судиму,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

 ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 09.06.2010 року, близько 20 год., знаходячись на території свого домоволодіння по АДРЕСА_1, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з особистих мотивів, з метою заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, перебуваючи в житловому будинку, нанесла їй удари руками в різні частини тіла, і продовжуючи реалізацію свого умислу, намагаючись зачинити вхідні двері житлового будинку з метою не випустити звідти ОСОБА_2, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо припускаючи можливість їх настання, умисно нанесла удар дверима по лівій нозі останньої, яка вставила свою ногу у пройм, що утворився між дверима та дверною коробкою, чим заподіяла ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців лівого та правого плеча, правого передпліччя, правої поясничної області, обох колін, лівої молочної залози, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та відкритий перелом нігтьової фаланги і пальця лівої стопи, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала повністю і пояснила, що 09.06.2010 року близько 20 год. вона разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вечеряли у дворі біля будинку, де проживають. Під час вечері між нею та ОСОБА_2 виникла сварка. У ході цієї сварки ОСОБА_2 вийшла із-за столу та пішла до будинку, щоб збирати свої речі. Зайшовши у будинок вона побачила, що ОСОБА_2 збирала речі до сумки. Будучи у будинку вона з ОСОБА_2 сварилися між собою і будучи у гніві  штовхнула останню у спину. Після того як ОСОБА_2 почала виносити свої речі на поріг будинку. ОСОБА_1 вирішила зачинити вхідні двері будинку, вийшла з будинку і намагалася зачинити двері, умисно нанесла удар дверима по лівій нозі ОСОБА_2, яка вставила свою ногу у пройм, що утворився між дверима та дверною коробкою. Після побачила у ОСОБА_2 кров і зрозуміла, що кров від того, що їй дверима вдарило ногу. ОСОБА_2 забравши свої речі та дітей вийшли на подвір’я, та пішла з дому.

Вислухавши пояснення підсудної, потерпілої дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність підсудної, крім її пояснень підтверджується сукупністю таких доказів.

Потерпіла ОСОБА_2, пояснила, що 09.06.2010 року близько 20 год. вона разом з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вечеряли у дворі біля будинку, де вона проживала. Під час вечері між нею та ОСОБА_1  виникла сварка. У ході цієї сварки вона вийшла із-за столу та пішла до будинку, щоб збирати свої речі та піти з будинку з дітьми. За нею слідом до будинку пішла ОСОБА_1, а всі хто з ними вечеряв залишилися за столом. Зайшовши у будинок вона почала збирати свої речі у сумки. До будинку відразу ж зайшла ОСОБА_1 Будучи у будинку вона та ОСОБА_1 сварилися і остання її декілька разів штовхнула в спину руками. В цей час вона виносила свої речі на поріг будинку, а ОСОБА_1 закидала їх назад. Вона намагалася винести речі на поріг, але ОСОБА_1 будучи з зовнішньої сторони вхідних дверей почала закривати вхідні двері і тягти їх на себе, так як двері відчиняються в середину будинку. ОСОБА_2 намагалася відчинити двері і тягла їх на себе в середину будинку, але двері тримала з зовнішньої сторони ОСОБА_1 Відчинивши трохи двері вставила свою стопу лівої ноги в пройм, що утворився між дверима та дверною коробкою для того, щоб ОСОБА_1 не могла зачинити двері. В цей час ОСОБА_1 з великим зусиллям почала зачиняти двері, а потім різко вдарила дверима по великому пальцю лівої ноги. Вона відчула різкий біль і почала кричати і плакати. ОСОБА_1 відпустила двері і вона побачила, що палець кровоточив. ОСОБА_1 коли тримала двері, бачила її ногу у проймі. Після цього вона перемотала палець і пішла з дому.

Від цивільного позову в судовому засіданні відмовилась, в зв’язку з примиренням.

Вина підсудної підтверджується іншими доказами:

 - Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.07.2010 р., в ході якого підозрювана ОСОБА_1 сама без підказок сторонніх осіб розповіла та показала на місці про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Дані відтворення  повністю узгоджені з матеріалами справи.  ( а.с.33)

- Висновком судово-медичної експертизи № 9/53 від 16.07.2010 року, згідно якого тілесні ушкодження, які маються у ОСОБА_1, утворилися в результаті впливу тупих предметів Виявлені  тілесні пошкодження розділені на 2 групи: 1-ша група синці лівого та правого плеча, правого передпліччя, правої поясничної області, обох колін, лівої молочної залози, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, 2-га група  відкритий перелом нігтьової фаланги і пальця лівої стопи, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров’я. Вказані ушкодження могли утворитися  при обставинах і в спосіб вказаний  потерпілою, при взаємному розташуванні потерпілий – нападаючий обличчям до обличчя, або при ударах нанесених у спину, а 2-га група могла утворитися в результаті дії тупого твердого предмету із значним зусиллям, при умові, що удар наносився по  направленню з переду назад, справа на ліво. Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитися в результаті від удару ногою об виступаючу поверхню. (а.с.12-13)

Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе в основу вироку в справі.

Скоєне правильно кваліфіковане за ст. 122 ч.1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує як пом’якшуючі вину обставини – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, раніше не судима. І з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винної, характеризуючої позитивно, суд вважає, що вона як особа не є суспільно – небезпечною і її виправлення можливе без відбування покарання. На підставі ст.75 КК України можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

 ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1   – визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на неї обов’язки. Покласти на засуджену ОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України  такі обов’язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Херсонської області через районний суд.

      Суддя