Справа № 2-а-1432/2010 року  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  9 грудня  2010 року         Канівський міськрайонний суд     Черкаської області  

в складі:  

головуючого – судді Русакова Г.С.  

за участю секретаря – Назаренко О.В.  

розглянувши у судовому засіданні в місті Канів, Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

ВСТАНОВИВ :  

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що інспектор ДПС ВДАІ Петровський А.В. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, зазначивши в ньому, що ОСОБА_1 11.11.2010р. о 01-32 год. на 252км. Київ-Ковель керував транспортним засобом «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 87км/год, чим перевищив встановлену швидкість та порушив  ПДР. На підставі вказаного протоколу було винесено постанову серії ВК № 167703 від 11.11.2010 року про накладення штрафу відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП в сумі 255 грн.  

Вважає, що вказана постанова є неправомірною, оскільки при її винесені допущено грубе порушення закону у частині встановлення обставин того чи мало місце подія і склад адмінправопорушення, хто його допустив та чим це доказується.  

Крім того, вважає дану постанову необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм КУпАП, з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень, під час винесення постанови не дотримано вимог ст..ст.245, 276 та 280 КУпАП.,  відповідно  до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Не були роз’ясненні конституційні права.  

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні, пояснив, що того дня рухався на авто по вказаному відрізку дороги, та не порушував ПДР, швидкість на приладі взагалі іншого транспортного засобу, на його численні пояснення інспектор не реагував.  

На підставі викладеного вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.  

Враховуючи пояснення позивача, матеріали справи, суд вважає, що в діях позивача формально вбачаються ознаки  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, але враховуючи його малозначність, суд вважає за можливе відповідно до ст. 22 КпАП України звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.      

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП України суд при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення приймає рішення про скасування постанови та закриття справи.  

Керуючись ст. ст. 6, 11, 17-18, 19, 71, 159, 160-163 КАС України, ст. 122, 283, 287-288, 293 КпАП України, суд –  

ПОСТАНОВИВ :  

  Адміністративний позов задовольнити частково.  

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення ВК № 167703 від 11.11.2010 року звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.  

Провадження по справі закрити.  

  Постанова набирає чинності з дня оголошення, остаточна, оскарженню не підлягає.  

  Головуючий                                                                                         Г.С.Русаков