УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання
з участю Пюра Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирського району, ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2010 року
по цивільній справі за Кам”янської сільської ради Житомирського району до ОСОБА_2, Житомирської міськ ради про примусове припинення право власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку , –
в с т а н о в и в :
В січні 2010 року до суду з вищезазначеним позовом звернулася Кам”янська сільська рада Житомирського району. Свої вимоги мотивували тим, що з дня отримання ОСОБА_2 у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд , тобто з 11.10.1991 року, останній не використовує її за цільовим призначенням, а саме не розпочав на цій земельній ділянці будівництво та не сплачує відповідні податки . В результаті чого земельна ділянка заросла бур’янами, погіршився її якісний та санітарний стан.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2010 року позов Кам”янської сільської ради задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнано недійсним державний акт серії ЖТ №1111224 на право власності на вищезазначену земельну ділянку.
В апеляційній скарзі прокурор Житомирського району, який діє в інтересах ОСОБА_2, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, посилаючись на те, що рішення є незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилання суду на акт земельної комісії Кам”янської сільської ради від 24.06.2005 року є неналежним доказом, оскільки в акті не зазначено номер земельної ділянки, яка була обстежена, та землекористувача, який допустив її нецільове використання. При постановленні судового рішення судом не було враховано, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи та пенсіонером, який відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про плату за землю” звільнений від сплати земельного податку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції . Апелянт зазначає, що рішення є незаконним, оскільки судом не взято до уваги, що позивач не виконав порядок, передбачений ст.144 ЗК України щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Крім того, в скарзі вказано, що він не мав можливості використовувати вказану земельну ділянку, оскільки позивач в 2005 році незаконно передав її ОСОБА_3.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг , колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є обгрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що оскільки відповідач використовував надану йому земельну ділянку не за її цільовим призначенням, будівництва житлового будинку на ній не проводив, згідно з вимогами ст. 143 ЗК України право власності відповідача на спірну земельну ділянку підлягає припиненню.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
Статтею 143 ЗК України передбачені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку. Зокрема, п. „а” ч. 1 ст. 143 ЗК України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначення.
Статтею 144 Земельного Кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.
Цією статтею визначена процедура припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням норм земельного законодавства, визначених у ст. 211 ЗК України, у тому числі й невиконання вимог щодо використання земель не за цільовим призначенням ( п.” г „ч. 1 ст. 211 ЗК України).
При розгляді справи встановлено, що відповідач є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га на підставі державного акта на право власності на землю, виданого Кам”янською селищною радою 09 березня 2004 року.
Відповідно до п. „а" статті 143 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.
Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, встановлено статтею 144 Земельного кодексу України. Згідно цієї норми після виявлення державним інспектором по використанню та охороні земель порушень земельного законодавства та їх не усунення у встановлений законом термін органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування приймається рішення про припинення права користування земельної ділянкою.
За наявності такого рішення в судовому порядку відповідно до статті 143 Земельного кодексу України проводиться примусове припинення прав на земельну ділянку. При цьому не має значення, хто саме звертається з позовом до суду - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування або прокурор в інтересах цих органів, як їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи порядок припинення права користуванню земельною ділянкою відносно ОСОБА_2 не додержано, а тому примусово його права на землю не може бути припинені.
Посилання суду на акт земельної комісії Кам”янської сільської ради від 26.06.2005 року, як на встановлений факт, що на спірній земельній ділянці не розпочато будівництво, а ділянка заросла бур’янами, є безпідставними, оскільки в даному акті не зазначено номер земельної ділянки, яка обстежувалась, та землекористувача, який допустив її нецільове використання( а.с.12).
Позовні вимоги, які грунтуються на тому, що відповідач не сплачує земельний податок, а тому слід право власності його на земельну ділянку припинити є також безпідставними, оскільки останній, як інвалід має пільги щодо сплати земельного податку, відповідно до довідки (а.с.87) заборгованості на липень 2006 року не мав.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, належну ОСОБА_2 земельну ділянку було незаконно передано у власність ОСОБА_3 для будівництва, про що свідчить рішення апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2009 року (а.с.54-57), що також свідчить про неможливість належним чином ОСОБА_2 реалізовувати своє право на спірну земельну ділянку.
Тому підстави для примусового припинення права власності відповідача на надану йому земельну ділянку відсутні, як і визнання недійсним державного акту на право власності на цю земельну ділянку..
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 303-304, 307,309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів –
В и р і ш и л а :
Апеляційну прокурора Житомирського району, ОСОБА_2 задовольнити .
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2010 року скасувати та постановити нове, яким Кам”янській сіьській раді Житомирського району в позові до ОСОБА_2, Житомирської міськради про примусове припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити за необгрунтованістю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
Справа №22 ц –8710/10 Головуючий у 1 інст.: Мокрецький В.І..
Категорія 45 Суддя – доповідач: Широкова Л.В.