Справа № 2 "а"-3224
2010р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 грудня 2010р.
Кіровський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Максюта І.О.
при секретарі Нікітіній М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
В С Т А Н О В И В:
15.11.2010р. позивач звернувся з даним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме ст.. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. Така виплата йому проводилися за 2010р. - у розмірі 100 гривень. Він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок допомоги на оздоровлення. Однак йому було відмовлено, що спонукало його звернутися до суду з відповідним позовом.
У своїй позовній заяві позивач просив визнати дії відповідача протиправними. Стягнути з відповідача на його користь утворену заборгованість за неналежну виплату допомоги на оздоровлення особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 4320 гривень та зобов»язати відповідача проводити виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог ст.. 48 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та надав суду аналогічні пояснення тим, що містяться у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, оскільки виплата допомоги на оздоровлення регулювалася Постановами Кабінету Міністрів України, відповідно до яких і визначалися суми допомоги позивачеві, які дійсно були нижчими ніж передбачені законом.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов частково обґрунтованим з наступних підстав, встановлених у судовому засіданні:
- із матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, безтерміново, про що свідчить відповідне посвідчення на ім"я позивача, пояснення сторін у судовому засіданні (а.с. 5) ;
- заява позивача на ім"я начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення подавалася і позивачеві дійсно відмовлено відповідачем у проведенні перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, за 2010 рік з вказаних у позові підстав, йому сплачено відповідачем 24.06.2010р. – 100 гривень за 2010 рік як щорічну допомогу на оздоровлення (а.с.2);
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних розмірів заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, вихідним критерієм обчислення цих виплат є мінімальна заробітна плата. Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом N 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 року N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону N 796-XII (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Докази надаються сторонами.
В силу ст.. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач при встановлені розміру компенсаційних виплат посилався на постанови КМУ № 836 та № 562, які встановлюють розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати визначеної на момент здійснення виплати. Даними постановами встановлені конкретні розміри в твердій грошовій формі.
Доводи відповідача, що він діяв відповідно до закону, суд оцінює критично, оскільки в даному випадку, коли підзаконний акт суперечить закону, слід керуватися останнім. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач виплачував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в порушення діючого закону. Тому позов підлягає задоволенню , виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка діяла на час нарахування та виплати даної допомоги у 2010 році.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню стаття 48 Закону N 796-XII (Аналогічна думка з цього приводу викладена в інформаційному листі ВАСУ від 17.06.2009 р. N 910/13/13-09).
У текст статті 48 Закону України Закону"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вносилася зміна Законом України N 107-VI (107-17) від 28.12.2007, однак зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. № 10-рп/2008 встановлено, що у Рішенні від 14 грудня 2000 року N 15-рп/2000 (v015p710-00) (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України зазначив, що “рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (254к/96-ВР) (частина друга статті 150)” (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини) (v015p710-00).
Положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (107-17), визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (107-17), визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, дана стаття діє у попередній редакції, викладеній за станом до 28.12.2007р.
Розмір мінімальної заробітної плати за станом на 24.06.2010р. – 884 гривень.
Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача в частині відмови позивачеві у перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2010р., оскільки даний вид допомоги не був розрахований відповідно до вимог закону і сплачені суми є меншими, ніж передбачені законом.
Суд не має підстав стягнути на користь позивача з відповідача конкретну суму не донарахованої та несплаченої допомоги на оздоровлення особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, є основними завданнями відповідача та відноситься до виключної компетенції управління праці та соціального захисту населення, відповідно до Типового положення про управління праці та соціального захисту населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007р. № 790.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, визнавши дії відповідача протиправними та зобов»язавши відповідача провести перерахунок недонарахованої та несплаченої допомоги на оздоровлення.
На підставі викладеного, ст..ст. 19, 21, 22, 24, 113 Конституції України, ст.. 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", керуючись ст..ст. 7-11, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області, що полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку розміру призначеної щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постаждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, за 2010 рік.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, за 2010 рік відповідно до вимог ст.. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", довівши її до розміру п»яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції /Кіровський міський суд Луганської області/ шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Максюта І.О.