Справа № 2-510/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді

               при секретарі Ванівського О.М.

Яриш О.В.

з участю представника позивача –

                   відповідача –

      представника відповідача - Рудяка О.І.

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» (ЄДРПОУ 33212540, 07400 Київська область м. Бровари, вул. Богунська, 26В) звернулося з позовом до ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер 2962708756 Вінницька область, м. Хмельник, вул. Столярчука, 46/47) про стягнення заборгованості в розмірі 94 000 гривень за Договором безпроцентної зворотної позики від 15.10.2008 року №09.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, пояснили, що 15.10.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір безпроцентної зворотної позики №09 (далі по тексту – Договір), згідно якого Відповідач отримав 94 000 гривень від Позивача та зобов’язувався повернути зазначену суму Позивачу в строк до 30 листопада 2008 року, а при звільненні з роботи до настання цього терміну – в останній день роботи. Позивач повністю виконав умови вказаного договору, передавши Відповідачу зазначену у Договорі суму коштів, що підтверджується видатковим касовим ордером №57 від 16.10.2008 року. Відповідач, в свою чергу, своїх зобов’язань за Договором не виконав – у встановлений Договором термін, не повернув суму позики Позивачу.

Відповідач та його представник проти позову заперечили. Зокрема, пояснили, що ОСОБА_4 Договору не укладав, коштів по такому Договору не отримував, отже – підстав для задоволення позову не вбачають.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши всі докази в цій справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З наведених норм вбачається, що для укладення договору кожна із його сторін повинна вчинити якусь дію і ці дії сторін договору мають бути погодженими.

Статтею 208 ЦК України встановлено перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. Згідно даної норми до таких правочинів, зокрема, належить правочин між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Поняття належної форми договору визначене ст. 639 ЦК України, у якій, зокрема, зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Вимоги щодо форми договору позички встановлені ст. 828 ЦК України, п. 2 якої закріплено, що договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.

Таким чином, Договір мав бути укладеним між Позивачем та Відповідачем у письмовій формі.

У відповідності до ст. 207 п. 2 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Проте, в ході розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_4 не підписував Договір безпроцентної зворотної позики №09 від 15.10.2008 року, а також не отримував коштів в сумі 94 000 гривень від Позивача на підставі такого Договору. Такі висновки суду базуються на показах ОСОБА_4, який заперечив факт підписання Договору та видаткового касового ордеру №57 від 16.10.2008 року, будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, а також Висновком №1129 судово-почеркознавчої експертизи, складеним 09 липня 2010 року експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз - науковим співробітником лабораторії судових почеркознавчих експертиз та технічного дослідження документів ОСОБА_7, що має вищу юридичну освіту, четвертий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку та підписів» і стаж експертної роботи з 2004 року (а.с. 77-78). У розділі «висновки» цього Висновку зазначено, що підписи від імені ОСОБА_4, розташовані у графі: «Позичальник», перед словом «А.А.Волинський» на лицевій стороні другого аркуша договору безпроцентної зворотної позики №09 від 15.10.2008 року та після слова «підпис» у видатковому касовому ордері №57 від 16 жовтня 2008 року, - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. За таких обставин, на підставі ст. ст. 207, 208, 638, 639, 828 ЦК України, суд вважає, що ОСОБА_4 не укладав з Позивачем Договір безпроцентної зворотної позики №09 від 15.10.2008 року.

Свідок ОСОБА_8, будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що в жовтня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до нього, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой», з проханням надати позику в розмірі 94 000 гривень. Така позика була надана ОСОБА_4, але, в зв’язку із знаходженням ОСОБА_4 в м. Львові, кошти та не підписані ОСОБА_4 документи (Договір та видатковий касовий ордер) були передані для нього через ОСОБА_9, який 16.10.2008 року направлявся у відрядження до м. Львова з ОСОБА_10

Такі покази свідка ОСОБА_8 суд оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки такі покази є не підтвердженими, суперечать іншим доказам в справі та ними спростовуються. Зокрема, суду не надано доказу звернення ОСОБА_4 до ОСОБА_8 з проханням про надання позички, хоча, на думку суду, враховуючи розмір позички, таке звернення мало бути здійсненим у письмовій формі. Окрім наведеного, свідок ОСОБА_8 стверджує, що ОСОБА_4 не отримував коштів в сумі 94 000 гривень в касі ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой», що вказує на недостовірність видаткового касового ордера №57 від 16.10.2008 року.

Не беруться судом до уваги, також, і покази свідка ОСОБА_9, який зазначив, що за вказівкою ОСОБА_8, в жовтні 2008 року, отримав в касі ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» кошти в сумі 94 000 гривень для ОСОБА_4 Ці кошти та документи для підпису він передав ОСОБА_4 під час свого відрядження до м. Львова. При цьому, свідок зазначив, що ОСОБА_4 ніяким чином не уповноважував його на отримання в касі ТОВ «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» 94 000 гривень для нього, що свідчить про неможливість законного отримання свідком ОСОБА_9 цих коштів в касі підприємства для ОСОБА_4. В підтвердження отримання ОСОБА_4 коштів від нього, свідок ОСОБА_9 посилається на підписання ОСОБА_4 Договору та видаткового касового ордера №57 від 2008 року, а також на свідка ОСОБА_10, який, начебто, знаходився з ним в момент передачі грошей ОСОБА_4 та підписання останнім Договору та видаткового касового ордера №57 від 2008 року.

Проте, такі покази свідка ОСОБА_9 спростовуються Висновком №1129 судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 77-78), згідно якого, ОСОБА_4 не підписував Договору та видаткового касового ордера №57 від 16.10.2008 року, показами ОСОБА_4, допитаного в якості свідка, який заперечив факти підписання Договору та видаткового касового ордеру, а також отримання коштів в розмірі 94 000 гривень як від Позивача, так і від ОСОБА_9, а також Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, у п. 3.5. якого зазначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. П. 3.6. зазначеного вище Положення передбачено, що видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Неправдивими та такими, що не заслуговують на увагу, суд вважає покази свідка ОСОБА_10, який зазначив, що був присутнім при передачі грошей ОСОБА_9 ОСОБА_4, а також при підписанні останнім Договору та видаткового касового ордеру №57 від 16.10.2008 року, оскільки неправильно вказавши навіть рік, коли відбувалися зазначені події, він чітко пам’ятав, що саме Договір та видатковий касовий ордер №57 від 16.10.2008 року підписав ОСОБА_4, а також таку деталь, що ці підписи були здійснені ОСОБА_4 лівою рукою. Однак, при тому, що свідок настільки детально пам’ятає процес підпису ОСОБА_4 Договору, ОСОБА_10 зазначив, що Договір було складено на одному аркуші, що спростовується оригіналом Договору (а.с. 35-36), складеному на двох аркушах, та свідчить про неправдивість показів свідка ОСОБА_10

За таких обставин, суд вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10,11,88,209,212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТіДіСі-Дальнобой» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: (підпис) О.М.Ванівський

Копія вірна

Суддя