Справа № 1-133/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2010 року

Нововоронцовський районний суд Херсонської області

В складі: головуючого судді Каневського В.О.

При секретарі                         Кателевській Л.А.

З участю прокурора               Геращенка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Новововронцовка кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і проживаючого в АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючого, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,  

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.146 КК України,

 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.03.2010 року, приблизно о 15 год. умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з особистих мотивів, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_2, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, перебуваючи біля території домоволодіння останньої по вул. Приморська, 18 в с. Гаврилівка Нововоронцовського району Херсонської області, погрожуючи фізичною розправою, примусив ОСОБА_2 залізти до багажного відділення свого автомобіля «Опель-Кадет», держ. номер НОМЕР_1, а коли остання побоюючись його погроз залізла до багажного відділення, закрив дверцята багажного відділення і возив останню по території с. Гаврилівка Нововоронцовського району Херсонської області на протязі 40-45 хв., утримуючи її в багажному відділенні автомобіля проти її волі, без доступу свіжого повітря, при цьому її тіло перебувало у неприродному для людини становищі внаслідок чого вона відчувала фізичний біль, чим незаконно позбавив волі ОСОБА_2  

   Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину, визнав повністю і пояснив, що 03.03.2010 року він виявив, що у нього зникли його риболовецькі сітки з двору та почав шукати сітки і обшукуючи нежилий будинок, що знаходиться навпроти його домоволодіння в одній із кімнат виявив їх. Зрозумівши, що сітки хтось у нього викрав і переніс їх до будинку, щоб потім їх забрати при слушній нагоді. ОСОБА_1 не став забирати сітки, так як хотів вирахувати хто це міг зробити, тобто вирішив спостерігати за вказаним будинком. 04.03.2010 року приблизно о 07 год. він зайшов у будинок і виявив, що сітки зникли, від мешканців села, дізнався, що в будинку могла бути ОСОБА_2 05.03.2010 року вирішив поїхати до ОСОБА_2, щоб дізнатися чи остання не причетна до крадіжки його сіток. Приблизно о 15 год. приїхав до ОСОБА_2 зайшов у двір, йому відчинив ОСОБА_3 Вони зайшли до домоволодіння в результаті розмови з ОСОБА_4, з приводу викрадених рибацьких сіток, погрожуючи їй фізичною розправою, запропонував їй вийти на вулицю, та залізти до багажного відділення автомобіля, коли вона залізла до багажного відділення, закрив дверцята та поїхав до ОСОБА_5 в дорозі були приблизно 15 хвилин.

Під’їхавши покликав ОСОБА_5 яка сіла до салону автомобіля. Розмовляли ще близько 30 хвилин з приводу викрадення у нього риболовецьких сіток. Після цього, ОСОБА_1, завів автомобіль і вони поїхали у напрямку сільської ради. Коли приїхали відчинив багажника, звідти вилізла ОСОБА_2 і сіла на заднє сидіння автомобіля. Він запитав у ОСОБА_2 чи розповідала та ОСОБА_5 про те, що бачила риболовецькі сітки у нежилому будинку, на що ОСОБА_2 відповіла, що розповідала. ОСОБА_5 сказала, що вона ніяких сіток не брала і не бачила, при цьому сказала, навіщо та бреше вилізла з салону та почала бити ОСОБА_2. Після ОСОБА_5 пішла у напрямку села, а він завів автомобіль і підвіз ОСОБА_2 до села.

     Вислухавши пояснення підсудного, потерпілої дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність підсудного, крім його пояснень підтверджується сукупністю таких доказів.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 05.03.2010 року приблизно о 15 год. до її двору приїхав ОСОБА_1, на автомобілі. Зайшовши до домоволодіння разом з ОСОБА_3 сказав їй, що будемо розбиратися, та запитав: «Де поділися риболовецькі сітки, які знаходилися у нежилому будинку, що розташований по вул. Леніна в с. Гаврилівка, навпроти будинку ОСОБА_1» Під час розмови погрожуючи фізичною розправою, так як вона сильно злякалась, запропонував їй вийти на вулицю, та залізти до багажного відділення автомобіля, щоб поїхати до ОСОБА_5 Одягнувшись вона вийшла на подвір’я, ОСОБА_1 підійшов до автомобіля відчинивши багажник сказав їй, щоб та залізала у багажник. Вона підійшла і залізла самостійно до багажника. Вони їздили приблизно 10-15 хв., після чого автомобіль зупинився. Вона почула як ОСОБА_1 почав розмовляти з ОСОБА_5 в цей час вона спокійно лежала скрученою у багажнику і чекала поки її випустить ОСОБА_1 Приблизно через 25-30 хв. автомобіль рушив. Їхав ще приблизно 5 хв. після чого зупинився. Після цього багажник автомобіля відчинив ОСОБА_1 і вона вилізла з багажника та сіла на заднє сидіння автомобіля. ОСОБА_1 запитав у неї чи розповідала та ОСОБА_5 про те, що бачила риболовецькі сітки у нежилому будинку, на що вона відповіла, що розповідала. ОСОБА_5 сказала, що вона ніяких сіток не брала і не бачила, при цьому сказала, навіщо та бреше вилізла з салону почала бити її. Після ОСОБА_5 пішла у напрямку села, а ОСОБА_1 завів автомобіль і підвіз її до села. До ОСОБА_1 на даний час, цивільний позов заявляти не збирається.

Вина підсудного підтверджується іншими доказами:

- Протоколом огляду місця події від 25.03.2010 року, в якому вказано, що оглянуто прилеглу територію до домоволодіння по вул. Приморська, 18 в с. Гаврилівка. В ході огляду зафіксовано обстановку на місці події. Під час огляду нічого не вилучалося ( а.с. 5-6)

- Протоколом очної ставки від 22.04.2010 року, між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2, в якому вказано, що ОСОБА_1 погодився із показаннями ОСОБА_2 (а.с.23-24)    

- Протоколом очної ставки від 22.04.2010 року, між підозрюваним ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_5, в якому вказано, що ОСОБА_1 погодився із показаннями ОСОБА_5 (а.с.21-22)  

- Протоколом виїмки від 25.04.2010 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_6 вилучено автомобіль  «Опель-Кадет», держ. номер НОМЕР_1 (а.с.26)

- Речовий доказ: автомобіль «Опель-Кадет», держ. номер НОМЕР_1, який був вилучений під час виїмки від 25.04.2010 року. (а.с.56)

Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе в основу вироку в справі.

Скоєне правильно кваліфіковане за ст. 146 ч.1 КК України як незаконне позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує як пом’якшуючі вину обставини – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, раніше не судимий. І з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винного, характеризуючого позитивно, суд вважає, що він як особа не є суспільно – небезпечною і його виправлення можливе без відбування покарання. На підставі ст.75 КК України можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

 ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1   – визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 146 ч.1 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з  випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього обов’язки. Покласти на засудженого ОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України  такі обов’язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи навчання.

Речовий доказ: автомобіль «Опель-Кадет», держ. номер НОМЕР_1, переданий ОСОБА_7 – передати власнику ОСОБА_8.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Херсонської області через районний суд.

 Суддя