Справа № 2- 253/10                                                                                                                                                       2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

"26"  квітня 2010 року                                                                    м. Люботин

Люботинський  міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді                                    Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря                                Скворцової Л.А.,

представника відповідача                            ОСОБА_1,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,  

 В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що в АДРЕСА_1 розташовано житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями, який зареєстровано по праву приватної власності за відповідачкою на підставі договору купівлі-продажу від 2 жовтня 2006 року. В літку 2009 року позивачка прийняла рішення про купівлю житлового будинку, у зв'язку з чим розпочала пошуки підходящого для неї нерухомого майна. Продавцем та власником житлового будинку, який позивачка вирішила придбати для свого проживання, виявилась ОСОБА_3 У вересні 2009 року між позивачкою та відповідачкою була досягнута домовленість про купівлю позивачкою житлового будинку АДРЕСА_1. Ціна за вказаний об'єкт нерухомості була встановлена у розмірі 240 000 грн. 2 вересня 2009 року вказана грошова сума була позивачкою передана відповідачці, на підтвердження чого ОСОБА_3 надала їй розписку від 2 вересня 2009 року. Своє бажання отримати гроші у повному розмірі ОСОБА_3 мотивувала наданням позивачці можливості мешкати у будинку з жовтня 2009 року, ще до укладення договору. З вказаною пропозицією позивачка згодилася. Як вбачається з розписки ОСОБА_3 зобов'язувалася до 1 лютого 2010 року підготувати документи для оформлення її права на будинок та укласти з позивачкою договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1. Таким чином, вони домовилися по усім істотним умовам договору, що підтверджується письмовим доказом. Позивачка у жовтні 2009 року переїхала мешкати у вказаний житловий будинок, підтримує його за власний рахунок у технічно належному стані. ОСОБА_3 виїхала з будинку проживати за місцем своєї реєстрації. Але до 1 січня 2010 року відповідачка не оформила необхідних документів для продажу будинку, запропонувала позивачці самостійно оформити документи передавши оригінали документів, у зв'язку з чим позивачка не має можливості закріпити нотаріально право власності на житловий будинок. Свою відмову ОСОБА_3 мотивує поганим станом здоров'я та похилим віком. Позивачка неодноразово зверталася до відповідачки з проханням оформити  договір купівлі продажу в нотаріальній конторі, але позитивних результатів це не дало, у зв’язку з чим позивачка змушена звернутися з цим позовом до суду. ОСОБА_2 та відповідачка виконали всі умови договору, позивачка передала відповідачці обумовлену грошову суму, а відповідачка передала позивачці у власність будинок з надвірними будівлями, у зв'язку з чим позивачка просить договір,  укладений 02 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Андрієвною визнати дійсним та визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок  літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1 .  

  У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.  

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, направили  до суду заяви про згоду з позовними вимогами ОСОБА_2 в повному обсязі та просили розглядати справу без неї, з участю її представника.  

Суд, вислухав позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що   позовні вимоги  є обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.  

  Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

  Згідно довідки Люботинського БТІ від 29 березня 2008 р. № 65, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано по праву приватної власності в цілому за відповідачкою ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою держнотконторою Харківського району Харківської області  від 02 жовтня 2006 року № 1-1672 (а.с.8-10,24).  

До суду з позовом звернулася ОСОБА_2 та просила визнати дійсним договір купівлі-продажу від 02 вересня 2009 року, житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, укладений 02 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Також позивачка просила визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок АДРЕСА_1.  

  Між ОСОБА_3 – продавцем та ОСОБА_2 – покупцем 02 вересня 2009 року відбулася угода купівлі-продажу зазначеного вище житлового будинку. На підтвердження угоди, що відбулася, ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_2 гроші в сумі 240 0000 (двісті сорок тисяч) гривень, що підтверджується письмовою розпискою, написаною власноручно відповідачкою ОСОБА_3 ( а.с.7).  

Відповідачка звільнила та передала позивачці житловий будинок № 21 з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 сплатила відповідачці гроші у вартості будинку, заселилася до даного житлового будинку і до цього часу, фактично, володіє, користується будинком, сплачує всі належні платежі, слідкує за технічним станом будинку.  

Відповідач обіцяла оформити угоду в нотаріальній конторі найближчим часом, однак до тепер ухиляється від нотаріального її посвідчення й не з’являється  до нотаріальної контори.  

Укладена між ОСОБА_2. та ОСОБА_3 угода повністю відповідає вимогам ст. 655 ЦК України, за якою продавець передає майно у власність покупцеві, а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму.  

В зв’язку з чим, відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дійсною угоду купівлі-продажу житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, укладений 02 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Андрієвною, та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями, які розташовані по АДРЕСА_1.  

 Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_2: державне мито на користь держави в сумі 1525 (одна тисяча п’ятсот двадцять п’ять) гривен та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 80 (вісімдесят) гривень, так як позивачем судові витрати були сплачені при звернені до суду частково.

      Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 167, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 220, 317, 319, 655 Цивільного кодексу України, суд

 В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

      Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, укладений 02 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Андрієвною дійсним.      

 Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями, розташованими в АДРЕСА_1, на підставі  договору купівлі-продажу укладеному 02 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

      Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 1525 (одна тисяча п’ятсот двадцять п’ять) гривен та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 80 (вісімдесят) гривень.

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Суддя                       І.В. Дем’яненко