Справа № 2o - 199 / 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 листопада 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
народних засідателів- Патинок М.А., Поради Г.М.
при секретарі- Куп’як В.М.
з участю прокурора- Бойко Н.І.
лікаря-психіатра- Попелюк О.П.
представника психіатричного закладу- Градюк Я.В.
законного представника- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в м. Львові заяву голови ЛК завідуючої четвертим відділенням комунального закладу „Львівська обласна психіатрична лікарня” про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд, –
в с т а н о в и в:
Голова ЛК завідуюча четвертим відділенням комунального закладу „Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” звернулася в суд з заявою про госпіталізацію ОСОБА_3 в психіатричний заклад та лікування в примусовому порядку, покликаючись на те, що в останньої наявний тяжкий психічний розлад, що виявляють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, суттєву шкоду її здоров’ю, якщо їй не буде надана психіатрична допомога. При огляді ОСОБА_3 комісією було встановлено, що хвора потребує госпіталізації в психіатричний заклад у примусовому порядку, оскільки вона виявляє важкий психічний розлад у формі параноїчної шизофренії безперервно прогредієнтний тип перебігу, кататонічний ступор. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є також відомості про поведінку та розлади здоров’я від матері хворої ОСОБА_4 Отримати згоду на лікування та обстеження в умовах психіатричного стаціонару неможливо, оскільки хвора визнана судом недієздатною, без призначення опікуна. Тому звернулися про примусову госпіталізацію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просить заяву задоволити.
В судовому засіданні заявник та представник медичного закладу заяву підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним у заяві, доповнили, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово проходила курс лікування у даному закладі та на даний час потребує психіатричної допомоги, оскільки після її поступлення у психіатричний заклад у її поведінці проявляються позитивні результати, просять заяву задоволити.
Законний представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заяви заперечила, пояснила, що її донька є інвалідом І групи з дитинства, хворіє, проходила курс лікування. Вона доглядає за донькою, опікується нею. Однак 16.11.2010 року звернулася з заявою про госпіталізацію доньки ОСОБА_3, оскільки стан її здоров’я погіршився, так як у поведінці останньої виявлялися ознаки покінчити з життям. Ствердила, що донька дійсно хворіє, приймає ліки, однак вважає, що вона сама може доглядати свою доньку і психіатричної допомоги в примусовому порядку не потребує.
Хвора ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні на запитання не реагувала.
З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши висновок прокурора, який вважає заяву підставною та просить її задоволити, пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.14 Закону України „Про психіатричну допомогу” особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Примусова госпіталізація в психіатричний стаціонар здійснюється за рішенням суду.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом І групи з дитинства. ОСОБА_3 неодноразово лікувалася у психіатричному закладі. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 07.07.2008 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнана недієздатною. ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом, потребує постійного стороннього догляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2010 року законний представник ОСОБА_4 звернулася в ЛОКПЛ з заявою про госпіталізацію доньки ОСОБА_3 на стаціонарне лікування у зв’язку з її неадекватним станом: намагається вистрибнути з четвертого поверху, б’ється, не їсть самостійно, втікає, коли її годують.
Висновком комісії лікарів психіатрів відділення №4 комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» від 17.11.2010 року стверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є доцільною госпіталізація у примусовому порядку в психіатричний стаціонар у зв’язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу у формі параноїчної шизофренії: порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту, знаходиться в кататонічному ступорі- не розмовляє, відмовляється від прийому їжі, себе не обслуговує. Даний розлад психічної діяльності позбавляє ОСОБА_3 здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку, внаслідок чого хвора виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєздатність. Вона підлягає госпіталізації у психіатричний стаціонар в примусовому порядку.
Таким чином, враховуючи усе вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява є підставною, та слід надати дозвіл на примусову госпіталізацію в психіатричний заклад.
Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 212, 213-215, 282 ЦПК України, ст.ст.13,14,22 Закону України “Про психіатричну допомогу”, суд, –
в и р і ш и в:
Заяву голови ЛК завідуючої четвертим відділенням комунального закладу „Львівська обласна психіатрична лікарня” про госпіталізацію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в психіатричний заклад та лікування у примусовому порядку – задоволити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Суддя Мікула О.І.
Народні засідателі Патинок М.А.
Порада Г.М.