Справа № 2 – 427/ 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

28 жовтня 2010 року         Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої- судді     Мікули О.І.        

при секретарі-             Куп’як В.М.

з участю позивача -             ОСОБА_1

третьої особи-                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третіх осіб – ОСОБА_2, органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд, -

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача- ОСОБА_3, третіх осіб – ОСОБА_2, органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання відповідачки та її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 приватизована і належить йому на праві власності в порядку спадкування після смерті його матері. Після приватизації у вказану квартиру була прописана відповідачка, котра була його невісткою, та її неповнолітній син- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від першого шлюбу, однак з 2007 року, після розлучення з його сином, вони не проживають у спірній квартирі. Вважає, що оскільки відповідачка та її неповнолітній син- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 більше шести місяців не проживають у квартирі АДРЕСА_1, тому вони втратили право на користування вищевказаною квартирою.

    В судовому засіданні позивач- ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідачка та її неповнолітній син- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 2007 року, після розірвання шлюбу з його сином 23.02.2007 року. Відповідачка пішла добровільно з квартири та забрала усі свої речі. Її неповнолітній син-  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, також з цього часу у спірній квартирі не проживає, навчається в Коропецькому обласному ліцеї- інтернаті та проживає у даному закладі. Той факт, що вони зареєстровані у його квартирі, зумовлює необхідність оплачувати комунальні послуги за них, чим порушуються його права, тому просить позов задоволити.

    Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання 28.10.2010 року не з’явилася, хоча під розписку була повідомлена про час та місце слухання справи, причин неявки суду не повідомила. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечила та пояснила, що після розірвання шлюбу у березні 2007 року вона забрала дітей, зібрала свої речі та дітей і поїхала проживати до своїх батьків, де проживає і до сьогодні. Комунальні послуги за користування спірною квартирою вона не оплачувала, квартиру залишила добровільно, у правоохоронні органи про чинення їй перешкод у користуванні майном не зверталася. Тому за таких обставин суд вважає, що справу слід слухати у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

    В судовому засіданні третя особа- ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачка по справі є його колишньою дружиною, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – є сином його колишньої дружини. Шлюб з відповідачкою було розірвано 23.02.2007 році і з того часу відповідачка з її сином ОСОБА_4 не проживають у квартирі АДРЕСА_1, просить позов задоволити.

    Представник третьої особи – органу опіки і піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання 28.10.2010 року не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях при вирішенні спору покликався на розсуд суду. Представив суду акти обстеження умов проживання дітей. Вважає, що діти повинні проживати разом з матір’ю. Тому за таких обставин суд вважає, що справу слід слухати у  відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

    Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.05.2004 року /а.с.18/ квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину (№ 2-3159 від 26.12.2003 року) ОСОБА_1.

    Разом з тим, відповідно до довідки ЛКП „Південне” /а.с.7,8/ в квартирі АДРЕСА_1 після приватизації спірної квартири зареєстровані син позивача- третя особа ОСОБА_2, відповідачка – колишня невістка позивача- ОСОБА_3, її неповнолітній син від першого шлюбу- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та спільний син- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Ч.1 ст.163 ЖК України врегульовує питання збереження права на житлову площу в квартирах, які перебувають в приватній власності, зі її змісту вбачається, що у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

    Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

    Таким чином, у разі відсутності наймача в квартирі, яка перебуває в приватній власності понад шість місяців без поважних причин, він втрачає право користування вказаним житловим приміщенням.

    Як вбачається з рішення Франківського районного суду м.Львова від 23.02.2007 року /а.с.14/, шлюб між ОСОБА_3 (відповідачкою по справі- колишньою невісткою позивача) та ОСОБА_2 ( третьою особою- сином позивача) було розірвано.

    Згідно з акта від 05.11.2009р./а.с.17/ складеного працівниками ЛКП „Південне” та мешканцями будинку АДРЕСА_1, відповідачка ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1 не проживають з 2007 року.

    Факт непроживання з 2007 року, тобто протягом шести місяців, ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ствердила сама відповідачка в судовому засіданні. Крім того, пояснила, що вона забрала усі свої речі та речі дітей і поїхала проживати до своїх батьків, де і надалі проживає. Комунальні послуги за користування спірною квартирою вона не оплачувала, квартиру залишила добровільно, у правоохоронні органи про чинення їй перешкод у користуванні майном не зверталася.

    Крім того,  в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили факт непроживання з 2007 року відповідачки та її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Пояснили, що після розлучення з ОСОБА_2 відповідачка з дітьми залишила спірну квартиру, поїхала проживати до своїх батьків, забрала усі свої речі та речі дітей.

    З відповіді Поштамту- Центру поштового зв’язку № 1 від 11.01.2010р. №05-6-1 /а.с.35/ вбачається, що за період з 03.01.2009 року по 05.01.2010 року за адресою: АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3 рекомендована кореспонденція не надходила і не вручалася.

    Повідомленням Комунальної 2-ої міської поліклініки від 14.01.2010р. №31 /а.с.37/ підтверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож.АДРЕСА_1, протягом 2007 року по даний час за медичною допомогою в 2-гу міську поліклініку не зверталась. Медична документація відсутня.

    Як вбачається з акта обстеження житлово- побутових умов /а.с.61/, відділ у справах дітей Франківської районної адміністрації провів обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2, згідно з яким житло знaходиться на третьому поверсі 3-поверхового будинку, складається з двох кімнат, ванної і туалету разом. Квартира облаштована меблями, побутовою технікою. Діти забезпечені чистим одягом, речами гігієни, належним харчуванням, підручниками, іграшками. Мама і діти проживають у одній кімнаті.

    З відповіді Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово- фізичною підготовкою від 01.07.2010 року №262 вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у 8 класі і проживає у даному закладі.

    Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем доведено факт відсутності відповідачки ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина- ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин понад шість місяців, проти чого не заперечує і відповідачка, а тому позовні вимоги є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214-215ЦПК України, ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст.386 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов задоволити.

    Визнати ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 втратившими право на користування житлом у квартирі АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

    Суддя: