Судове рішення #12762630

                                                                                                              № 2-а-3018/10

                                                                       

                                                           ПОСТАНОВА

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20.12.2010 року                                                                    Ленінський  районний суд м. Вінниці

      в складі: головуючого судді Борисюк І.Е.

      при секретарі Макаренко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до інспектора АТІ ВДАІ м. Вінниці Наумова Володимира Анатолійовича про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до інспектора АТІ ВДАІ м. Вінниці Наумова В.А.  про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що постановою відповідача його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Вважає, що винесена інспектором постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки інспектором не доведено його винність у порушенні ПДР. Крім того, зміст постанови не відповідає фактичним обставинам справи та є неправдивим так як несправність приладу зовнішнього освітлення виникла під час експлуатації транспортного засобу.  Зазначені обставини й змусили позивача звернутись в суд з позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, аргументуючи його мотивами викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.

          По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

    25.10.2010р. інспектором АТІ ВДАІ м. Вінниці Наумовим В.А.  складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.121 КУпАП стосовно ОСОБА_1  за те, що  25.10.2010р. о 08 год. 05 хв. керуючи автомобілем марки «БАЗ – АО79» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вінниці по вул. Київській рухався автомобілем якого були несправні прилади зовнішнього освітлення (задній хід). В своїх поясненнях, занесених до протоколу ОСОБА_1  вказав, що дійсно не працювало освітлення заднього ходу.

    25.10.2010р. інспектором АТІ ВДАІ м. Вінниці Наумовим В.А.  винесено  постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП за те, що 25.10.2010р. о 08 год. 05 хв.  керуючи автомобілем марки «БАЗ – АО79» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вінниці по вул. Київській рухався автомобілем якого були несправні прилади зовнішні світлові прилади.

     Згідно ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

            Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

    При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

     Позовні вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення суд вважає безпідставними, оскільки дана постанова лише фіксує фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з чого слідує, що протокол є лише проміжним документом між виявленням правопорушення та в разі наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, притягнення даної особи до адміністративної відповідальності, тобто протокол інспектора ДАІ не носить обов’язкового зобов’язального характеру для особи правопорушника, а тому підстави для її скасування відсутні.    

    Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.

    Згідно п. 18.1.  ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

    З матеріалів справи вбачається, що позивач порушив п.31.4.3 ПДР України, так як в своїх поясненнях, занесених до протоколу зазначив, що дійсно у автомобілі не працювало освітлення заднього ходу, тим самим підтвердив законність складеного протоколу та винесення в свою чергу постанови про накладення адміністративного стягнення. Зазначена обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та постановою в справі про адміністративне правопорушення від 25.10.2010р. Твердження позивача про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст.121  КУпАП не підтверджуються належними та допустимими доказами, винесена інспектором постанова про накладення штрафу ним не спростована.

Дії  водія  ОСОБА_1 вказують на явне нехтування вимогами правил дорожнього руху та безпекою пасажирів, та були вірно кваліфіковані  відповідачем.

            За наведених обставин, суд вважає, що дії позивача кваліфіковано вірно, згідно ч.2 ст. 121 КУпАП, а постанова серії АВ № 195809 25.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення зазначеного правопорушення винесена з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-14,69-72, 159-163, ч. 2 ст. 171-2 КАС України, суд –

                                                                ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні позову  ОСОБА_1  до інспектора АТІ ВДАІ м. Вінниці Наумова Володимира Анатолійовича про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

    Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.

           Суддя:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація