У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Кірюхіної М.А.
суддів Адаменко О.Г.
Руснак А.П.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримування повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 листопада 2009 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримування неповнолітньої дитини – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що її дочка навчається на денному відділенні Кримського факультету Запорізького Національного університету за контрактом, не має свого заробітку, має право на отримання аліментів до досягнення 23 річного віку і до закінчення навчання, які повинен надавати відповідач, як її батько відповідно до вимог статті 199 СК України .
Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 13.05.2009 року до участі у справі як третю особу , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ОСОБА_7.
Оскаржуваним рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 листопада 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 22.05.2008 року та до повноліття дитини, у розмір 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не більше чим до досягнення нею 23 річного віку.
Вирішено питання по розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову повністю, посилаючись на те , що судове рішення є незаконним та не обґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального права. Вказує на те, що при вирішенні суперечки суд не прийняв до уваги положення ст.141,155 СК України, не врахував того, що на його утримання знаходяться ще двоє дітей, батько похилого віку його дружини, а сам він є хворою людиною.
Заслухавши суддю-доповідача,
перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що неповнолітня донька позивачки та відповідача навчається у вищому учбовому закладі, що потребує додаткових витрат на його утримання.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка та її дитина постійно проживають та зареєстровані в АДРЕСА_1 ( а.с.2-3), а відповідач - у Російській Федерації.
Статтею 32 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року передбачено, правовідносини батьків і дітей визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої постійно проживають діти. По справах про правовідносини між батьками і дітьми компетентний суд Договірної Сторони, законодавство якої підлягає застосуванню відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.
Таким чином, Джанкойській міськрайонний суд АР Крим є компетентним судом по даній справі, який у відповідності до норм даної конвенції при розгляді справи керувався законодавством України.
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов’язані утримувати повнолітніх доньку або сина , які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги , до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду має той з батьків , з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Наведеною нормою закону визначені умови , з якими пов’язано виникнення права повнолітньої дитини на утримання з боку батьків у випадку продовження навчання до досягнення 23 років , тому при вирішенні таких справ має ретельно перевірятися наявність визначених обставин , зокрема, потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у період продовження навчання, а також можливість батьків надавати таку допомогу.
Положеннями статті 200 СК України встановлено врахування при визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину зазначених у статті 182 цього кодексу обставин, зокрема, стану здоров’я та матеріального становища платника аліментів.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, сторони по справі є батьками повнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка постійно проживає з матір’ю (позивачкою по справі) та навчається на денній формі навчання на Кримському факультеті державного віщого учбового закладу «Запорізький національний універсітет» з 01 вересня 2007 року, термін навчання – 2007 – 2011 роки. Навчається за контрактом, стипендію не отримує. Академічної заборгованості не має.
Позивачка працює продавцем, отримуючи заробітну плату 630 грн. на місяць.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновку суду першої інстанції про те, що вона потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням.
Колегія суддів погоджується й з висновками суду щодо наявності у відповідача можливості надавати своїй повнолітній доньці, яка продовжує навчання, матеріальну допомогу у розмірі , визначеному судом першої інстанції – 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).
Так, у відповідності до положень ст. 182, 200 СК України судом першої інстанції враховано при визначенні розміру аліментів сімейний та матеріальний стан відповідача, наявність у нього на утриманні інших дітей, стан їх здоров’я.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неврахування судом такої обставини, як знаходження на його утриманні інших дітей, які за станом здоров’я потребують додаткових витрат на їх лікування, колегія суддів відхиляє, оскільки ця обставина була досліджена судом першої інстанції на підставі наданих відповідачем доказів.
Всупереч приписам ст. 10, 11, 60 ЦПК України позивач не надав доказів, що на його утриманні знаходиться батько його дружини похилого віку, оскільки з наданої довідки з місяця проживання ОСОБА_6 у складі сім’ї значаться лише його дружина та діти(а.с.133). Будь –яких інших документів, якими б було підтверджено факт знаходження на утриманні, апелянт суду не надав. З довідки відділу Пенсійного Фонду російської Федерації вбачається, що ОСОБА_9 ( батько дружини відповідача) отримує щомісячну пенсію у розмірі 11056 російських рублів, що перевищує прожитковий мінімум встановлений у Хабаровському краї РФ для пенсіонерів - 6878 рублів ( а.с.138, 151).
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність знаходження доньки на утриманні матері, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Що стосуються доводів апеляційної скарги про те, що позивачка також повинна нести рівні з відповідачем обов’язки з утримання дитини, то ця обставина також взята до уваги судом першої інстанції, який дослідив матеріальний стан позивачки, та дійшов обґрунтованого висновку, що заробітку матері недостатньо для продовження навчання її доньки без допомоги з боку батька.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 27 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Судді