У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Луніна С.В.

суддів Кірюхіної М.А.  

Адаменко О.Г.

при секретарі Бініашвілі Б.Ш.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом  прокурора  Первомайського   району   АР  Крим  в  інтересах  держави  в  особі Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України  до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті  особи: Головне   управління  ветеринарної   медицини   в  АР  Крим, Первомайська  районна  державна  лікарня  ветеринарної  медицини    про  визнання  недійсними  розпорядження   органу   приватизації  та  свідоцтва   про  право   власності   на  житло,  визнання   квартири  державною  власністю  та  спрямування   її  на   забезпечення  житлом  працівників  державних   установ   ветеринарної   медицини  Первомайського   району,

за апеляційними скаргами   ОСОБА_6 та Державного   комітету  ветеринарної   медицини  України  на  рішення   Первомайського   районного  суду  АР  Крим від 07 вересня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

  Прокурор  Первомайського   району   АР  Крим  в  інтересах  держави  в  особі Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України  звернувся  до  суду  з позовом  до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті  особи: Головне   управління  ветеринарної   медицини   в  АР  Крим, Первомайська  районна  державна  лікарня  ветеринарної  медицини    про  визнання  недійсними  розпорядження   органу   приватизації  та  свідоцтва   про  право   власності   на  житло,  визнання   квартири  державною  власністю  та  спрямування   її  на   забезпечення  житлом  працівників  державних   установ   ветеринарної   медицини  Первомайського   району.

 Позовні  вимоги  мотивовані  тим, що   працівник   Первомайської  районної   державної  лікарні   ветеринарної  медицини ОСОБА_7  у 1997   році   отримала   ордер   на   право  заняття  трикімнатної   квартири,  яка  розташована   за  адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_7 проживала   та  була   зареєстрована   в  цій   квартирі   разом  з   членами   її  родини -  чоловіком ОСОБА_8, сином ОСОБА_6.Після  розлучення  з  чоловіком   в  2002  році    вона  виїхала   до м. Сімферополя.  У  подальшому  вона  та  її  син   були  зняті  з реєстраційного   обліку  за  вказаною   адресою.  На  початку  2005 року  ОСОБА_8  звернувся   до керівника   Первомайської  районної  державної  лікарні ветеринарної   медицини  ОСОБА_9   з  метою    отримання     дозволу   на приватизацію  ним   вказаної   вище  квартири,  та   після   збору  необхідних документів  останній  10.02.2005 року   у  порушення    порядку    приватизації   державного  житлового  фонду   підписав   розпорядження   органу   приватизації №1365 та   свідоцтво    про право   власності  на  житло.17.11.2009 року   ОСОБА_8  помер,   спадкове  

майно,  у  тому  числі   спірна  квартира,  прийнято   його  спадкоємцями :   дружиною  ОСОБА_5  та  сином  ОСОБА_6 . Згідно вироку  Первомайського   районного  суду АР  Крим  від 28.01.2010 року  ОСОБА_9  засуджений   за ч. 2  ст.367 КК   України  за  службову   недбалість, тобто   неналежне   виконання   посадовою   особою   своїх   службових  обов’язків   через несумлінне   ставлення   до них, що  заподіяло   істотну    шкоду   державним  інтересам.

Оскаржуваним рішенням  Первомайського   районного  суду  АР  Крим від 07 вересня 2010 року позов  прокурора  Первомайського   району   АР  Крим  в  інтересах  держави  в  особі Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України   задоволено   частково.

Визнано недійсними: розпорядження №1365  органу  приватизації – Первомайської  районної   державної   лікарні   ветеринарної  медицини   від 10 лютого 2005 року  про  передачу   у  порядку  приватизації   у  приватну  власність  ОСОБА_8   квартири  АДРЕСА_1;  свідоцтво   про право   власності  на  житло : квартиру  №6    за  вказаною  вище  адресою, яке  видане 10 лютого 2005 року  на  ім’я   ОСОБА_8   Первомайською районною  державною   лікарнею   ветеринарної  медицини  на  підставі   розпорядження    органу  приватизації  від 10 лютого  2005 року  №1365.

 В  іншій    частині  позовних вимог    відмовлено.

 Не погодившись  з вказаним   рішенням  суду ОСОБА_6 подав  апеляційну   скаргу ,  в  якій  просить рішення    скасувати  та  ухвалити  нове  рішення,  яким   у   задоволенні  позову прокурора  Первомайського   району   АР  Крим  в  інтересах  держави  в  особі Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України   відмовити  повністю,  посилаючись   на  порушення судом  норм  матеріального  та процесуального  права, вказує, що    його  батько –ОСОБА_8   законно   придбав    право  власності   на  житло, тому  воно  не   може  бути    припинено   у  зв’язку  з незаконними   діями   посадових   осіб   органа   приватизації,  оскільки  це   не  відповідає   вимогам    статті 346 ЦК України.

Крім того, Державний  комітет  ветеринарної   медицини  України   також  подав  апеляційну  скаргу  на  вище зазначене  судове  рішення, в  який   просить  оскаржуване рішення   скасувати  та  ухвалити нове  рішення,  яким  позов  прокурора  Первомайського   району   АР  Крим  в  інтересах  держави  в  особі Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України   задовольнити  у  повному  обсязі,  мотивуючи  її  тим, що  при  ухваленні    рішення    суд першої  інстанції  визнав   доведеними   обставини, які   мають  значення  для  справи, однак  суд не  дав   відповідної  оцінки   наявності   у  матеріалах  справи  доказів  зі  сторони   позивача   у   підтвердження   своїх   вимог, що  призвело  до порушення  ч. 1 ст.11 ЦПК  України  та  неповного  з’ясування обставин  справи. Таким  чином, задовольняючи  позов  частково,  суд   порушив   право    власності   держави   на  належне  йому    нерухоме  майно - спірну  квартиру.

  Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання,  дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга є  необґрунтованою і    не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  

Ухвалюючи рішення про   часткове  задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому  визнав встановленим,  що   приватизація проведена з порушенням прав власника спірної квартири - Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України,  згода якого на  відчуження  майна,  отримана не була. Відмовляючи у задоволенні позову про   визнання  квартири  державною   власністю та спрямування її на забезпечення житлом працівників ветеринарної медицини,  суд першої інстанції виходив з  того, що     право  позивача   на дану квартиру захищено  у цій справі у інший спосіб - шляхом визнання недійсними  розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Як правильно встановлено судом першої інстанції ,  спірна квартира на час проведення приватизації   є власністю  держави  в особі Державного  комітету  ветеринарної   медицини  України.     Дана обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст.  317, 319 ЦК України  право розпорядження майном належить власникові,  який має право вчиняти щодо свого майна будь – які дії, які не суперечать закону.

Наймач ОСОБА_8,  який постійно проживав у цій квартирі,   мав право на  звернення із заявою  про приватизацію відповідно до  ст.  5   Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».  

Процедура   проведення приватизації житла  передбачена  Положення м  про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян ,   затвердженого   наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. N 56.  Відповідно до п.12 та п.13  даного Положення  приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною виконавчою владою, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або в оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.  Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Проте    приватизація була проведена  з порушенням даного порядку, що встановлено вироком суду   відносно ОСОБА_9,   який  працюючи начальником Первомайської  районної державної  лікарні  ветеринарної медицини,     без згоди з  головним розпорядником державних коштів – Державним комітетом ветеринарної медицини України,  підписав розпорядження на приватизацію даної квартири. Вироком Первомайського районного суду АР Крим  за дані дії  ОСОБА_9 визнано винним   у скоєнні злочину за ст.  367 ч.2 КК України.

За таких обставин  колегія суддів  вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для визнання  недійсними розпорядження про приватизацію  та свідоцтва про право власності ОСОБА_8 на квартиру.

       Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги  ОСОБА_6 про порушення його прав спадкоємця на  майно,  яке належало  його батькові на день смерті – час відкриття спадщини,   зважаючи на наступне.

    При встановленні, що громадянин  звернувся до органу приватизації  із  відповідною заявою,  яка  не була ним відкликана,  і    в приватизації йому не могло бути відмовлено,      то на спірну квартиру відкривається спадщина, оскільки спадкодавець висловив волю на приватизацію займаного приміщення і по незалежним від нього причинам  приватизація не була оформлена належним чином. Проте,  з такими позовними вимогами відповідачі до суду не зверталися.

    Колегія суддів відхиляє й  доводи апеляційної скарги Державного  комітету  ветеринарної  медицини  України про         наявність підстав для визнання права власності  на спірну квартиру за державою,  оскільки    обставина належності   квартири на момент приватизації у 2005 році  і дотепер  визнавалася  всіма сторонами   по справі,  а за відсутності спору про це між сторонами,  відсутні й підстави для захисту такого права у судовому порядку відповідно до   ст.  15 ЦК України.  

    Що стосується  доводу про не вирішення   судом питання про   спрямування квартири на забезпечення  житлом працівників в державних установ ветеринарної медицини  Первомайського району,   то  дане питання  взагалі  не знаходиться в компетенції   суду,   тому колегія суддів   його до уваги  не приймає.

      Інших доводів     апеляційні  скарги не містять,  і   колегією  суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

      Таким чином,  судова колегія вважає, що   апелянти     не надали доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, який  повно та всебічно дослідив обставини справи,  дав належну оцінку всім наявним в справі доказам,  які надали сторони на засадах змагальності,  та  згідно зі ст.212 ЦПК України ухвалив  рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 305, 307, 309, 314, 316,  317, 324, 325, 327 5 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційні скарги  ОСОБА_6   та  Державного   комітету  ветеринарної   медицини  України  - відхилити.

             Рішення  Первомайського   районного  суду  АР  Крим від 07 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти  днів  з  дня    набрання   законної   сили   ухвалою   апеляційного   суду.

Судді