У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року грудня місяця „06” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Горбань В.В.

           Суддів: Курської А.Г., Макарчук Л.В.

                       При  секретарі: Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ВАТ «Крименерго» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою представника ВАТ «Крименерго» за довіреністю ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

         16 квітня 2009 року  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до   ВАТ «Крименерго» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вимоги мотивовані тим, що з 01.09.2000 року він працював майстром у ВАТ «Крименерго»  СП «Крименергоремавтосервіс», виконував роботу, пов’язану з ремонтом трансформаторів, їх дефектуванням, випробуванням та очищенням мастил. Наказом № 114-к від 23.03.2009 року його було звільнено у зв’язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 24.03.2009 року. Вважає звільнення незаконним з наступних підстав. Згідно з п. 2 наказу № 13 від 12.01.2009 року керівництвом ВАТ «Крименерго» було вирішено на базі майна та виробничих потужностей Сакської дільниці з ремонту трансформаторів створити службу з ремонту трансформаторів у складі апарату управління ВАТ «Крименерго», поклавши на неї основні функціональні завдання ліквідованої дільниці. Згідно з п. 7 протоколу від 13.02.2009 року  до структури та штатного розпису служби з ремонту трансформаторів було включено посаду майстра  з ремонту трансформаторів і посаду майстра з випробувань та очищення мастил. Зазначені посади йому не було запропоновано, незважаючи на те, що він  закінчив Сімферопольський технікум харчової промисловості за спеціальністю технік-механік і з 2000 року працював майстром у ВАТ «Крименерго» СП «Крименергоремавтосервіс», виконував роботу, пов’язану з ремонтом трансформаторів, їх дефектуванням, випробуванням та очищенням мастил. Зазначені посади були запропоновані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, йому ж запропонували посаду старшого майстра у м. Сімферополі без надання житла та оплати  проїзду, у зв’язку з чим він від зазначеної посади відмовився. Вважає, що має переважне право на залишення на роботі, оскільки має більш високий кваліфікаційний рівень підготовки, дев’ятирічний досвід роботи  на посаді, безперервний стаж роботи на підприємстві  відповідача близько 29 років, який значно перевищує стаж роботи залишених на роботі працівників. Вважає, що відповідач не врахував низку переваг для залишення його на роботі. Посилається на те, що 16.03.2009 року він подав заяву про вихід з членів об’єднаного профкому ВАТ «Крименерго», заява була вручена особисто голові об’єднаного профкому під розписку і повідомлено, що він вступає до Кримської Республіканської організації профспілки «Захист справедливості» з 17.03.2009 року. Між тим, на засіданні об’єднаного профкому ВАТ «Крименерго», яке відбулося 20.03.2009 року, розглядалося питання про надання дозволу на його звільнення. Дозвіл на його звільнення було дано профкомом, членом якого він вже не був. Вважає, що відповідачем було порушено порядок звільнення, передбачений ст. 43 КЗпП України, п. 10 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме, не була отримана згода на його звільнення від профспілки, членом якої він був. 17.03.2009 року ОСОБА_5 було обрано головою первинної профспілкової організації Кримська Республіканська організація Всеукраїнської профспілки «Захист справедливості» ВАТ «Крименерго» строком на два роки. Відповідний витяг з протоколу було долучено до матеріалів розгляду заяви власника про його звільнення. Проте  відповідач в порушення    ч. 4 ст. 252 КЗпП України та ч. 4 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зазначене проігнорував. Просить поновити його на роботі на посаді майстра у ВАТ «Крименерго» СП «Крименергоремавтосервіс», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2009 року.

Справа № 22-ц-30417/2010 р                       Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_9                       Доповідач                     Горбань В.В.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_5 на посаді майстра Сакської дільниці з ремонту трансформаторів СП «Крименергоремавтосервіс» ВАТ «Крименерго». Стягнуто з ВАТ «Крименерго» на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 57028 грн. 50 коп. Рішення в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді майстра Сакської дільниці з ремонту трансформаторів СП «Крименергоремавтосервіс» ВАТ «Крименерго» та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за місяць в сумі 3305 грн. 90 коп. допущено до негайного виконання.

    В апеляційній скарзі представник ВАТ «Крименерго» за довіреністю ОСОБА_6 просить скасувати зазначене рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення спору та на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

    У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що  звільнення позивача за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗПП України було проведено з порушенням норм трудового законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 06 червня 1983 року. Наказом ВАТ «Крименерго»№ 596-к від 01.12.2006 року  ОСОБА_5 з 01.12.2006 року був   переведений з СП «Крименергоремонт» до структурного підрозділу «Крименергоремавтосервіс» на посаду майстра Сакської дільниці з ремонту трансформаторів (а.с. 35).

Наказом ВАТ «Крименерго» № 114-к від 23.03.2009 року ОСОБА_5 звільнено з посади майстра Сакської дільниці з ремонту трансформаторів з  24.03.2009 року у зв’язку з ліквідацією Сакської дільниці з ремонту трансформаторів і скороченням штату працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (а.с. 6).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Порядок вивельнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок врахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено ст. ст. 42, 49-2 КЗпП України.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З наказу ВАТ «Крименерго № 13 від 12 січня 2009 року вбачається, що з метою підсилення контролю за виконанням централізованого ремонту трансформаторів було ліквідовано в структурному підрозділі ВАТ «Крименерго» - «Крименергоремавтосервіс» Сакську дільницю з ремонту трансформаторів. На базі майна та виробничих потужностей Сакської дільниці з ремонту трансформаторів було створено службу з ремонту трансформаторів у складі Апарату управління ВАТ «Крименерго» та покладено на неї основні функціональні завдання дільниці, яка ліквідується (а.с. 7).

Відповідно до протоколу наради комісії по ліквідації в СП ВАТ «Крименерго» - «Крименергоремавтосервіс» Сакської дільниці з ремонту трансформаторів від 13.02.2009 року було вирішено до складу служби ремонту трансформаторів включити тільки спеціалістів зайнятих на технологічному процесі ремонту трансформаторів, а саме: начальника, зам. начальника, майстра з ремонту трансформаторів, майстра з випробувань та очищення мастил, інженера 2-ої категорії, інженера з випробувань та вимірювання, електромонтерів, електрослюсарів та токаря-верстатника (а.с. 8).

Тобто, з наведеного вбачається, що у відповідача насправді мала місце ліквідація в СП «Крименергоремавтосервіс» Сакської дільниці з ремонту трансформаторів, але на базі майна та виробничих потужностей Сакської дільниці з ремонту трансформаторів було створено службу з ремонту трансформаторів, яка була перепідпорядкована Апарату управління ВАТ «Крименерго». При цьому в службі з ремонту трансформаторів залишилася посада майстра з ремонту трансформаторів, яку займав позивач ОСОБА_5 до видання наказу № 13 від 12 січня 2009 року.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що під час проведення ліквідації Сакської дільниці з ремонту трансформаторів, ОСОБА_5 було попереджено 21.01.2009 року про наступне вивільнення. Але при цьому йому не була запропонована посада майстра з ремонту трансформаторів, яка відповідно до переліку змін № 21 до штатного розкладу Апарату управління ВАТ «Крименерго», затвердженого 23.01.2009 року, увійшла до новоствореної служби з ремонту трансформаторів (а.с. 76-81).

Між тим, із матеріалів справи вбачається, що зазначена посада майстра з ремонту трансформаторів була запропонована ОСОБА_7 - електрослюсарю з ремонту обладнання Сакської дільниці з ремонту трансфоматорів, який відповідно до наказу ВАТ «Крименерго» № 44-к від 30 січня 2009 року був переведений з 01.02.2009 року на посаду майстра групи з ремонту трансформаторів Апарата управління ВАТ «Крименерго» (а.с. 45).

Приймаючи до уваги зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем ВАТ «Крименерго» свій обов’язок щодо переведення  працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві в повному обсязі не виконано, що свідчить про порушення трудового законодавства  при звільненні позивача та правильно ухвалив рішення про задоволення позову.

           Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

           Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України ВАТ «Крименерго» не надало доказів, які  могли б спростувати висновки суду.

           Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду  фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

            Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

            Посилання в апеляційній скарзі  на те, що позивачеві станом на 13 березня та 18 березня 2009 року були запропоновані вакантні посади на підприємстві від яких він відмовився, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно було предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції і в рішенні наведені переконливі доводи  на обґрунтування своїх висновків.

            Довід скарги про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_8 мають більш високу кваліфікацію ніж ОСОБА_5, а саме мають спеціальну освіту електрика і електромонтера, тому мають право на передбачені ст. 42 КзпП України переваги щодо залишення на роботі, не є сприйнятним, оскільки  ОСОБА_7 з 1995 року, а ОСОБА_8 з 2001 року займали посади електрослюсарів з ремонту обладнання в Сакській дільниці з ремонту трансформаторів. Між тим, ОСОБА_5 з 2000 року займав посаду майстра з ремонту обладнання (трансформаторів).

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_5 мав переважне право перед іншими працівниками на залишення у  створеній службі з ремонту трансформаторів на посаді майстра з ремонту трансформаторів, яку він обіймав до видання наказу № 13 від 12 січня 2009 року, але зазначена посада йому відповідачем не була запропонована.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Рішення  по справі ухвалено на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст. 10, 11, 60, 212  ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.  

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу представника ВАТ «Крименерго» за довіреністю ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:         Горбань В.В.             Курська А.Г.             Макарчук Л.В.