У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Кірюхіної М.А.
суддів Адаменко О.Г.
Руснак А.П.
при секретарі Бініашвілі Б.Ш.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» на постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в АР Крим,
за апеляційною скаргою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 серпня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «НТС» звернулося до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в АР Крим ОСОБА_5 від 21 травня 2010 року про накладення арешту на все майно ТОВ «НТС», в якій просять визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати вказану постанову, мотивуючи свої вимоги тим, що при винесенні постанови державним виконавцем були порушені вимоги статей 24, 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт було накладено передчасно, в день відкриття виконавчого провадження, до спливу строку для добровільного виконання рішення, та не зважаючи на те, що на момент відкриття провадження не розглянута касаційна скарга на рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист. Також посилається на те, що накладення арешту можливо лише в забезпечення рішень про майнові стягнення, в той час як виконавче провадження відкрито за рішенням суду про грошове стягнення. Крім того, арешт накладено на все майно боржника, без врахування суми, стягнутої з нього за рішенням суду, та не прийнято до уваги, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на майно боржника , а не його поручителя.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 серпня 2010 року скаргу ТОВ «НТС» задоволено, визнано неправомірними дії державного виконавця та скасовано постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в АР Крим про накладення арешту на все майно боржника ТОВ «НТС» та оголошення заборони на його відчуження від 21 травня 2010 року.
На вищевказану ухвалу суду першої інстанції АТ Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Апелянт вважає, що судом неправильно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження», проте оскаржувана постанова державного виконавця ухвалена відповідно до цього закону.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст.303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи скаргу ТОВ «НТС», суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи постанову про накладення арешту на все майно боржника в межах суми заборгованості та про заборону здійснювати відчуження будь – якого майна, яке належить боржнику в межах цієї суми, державний виконавець у порушення вимог чинного законодавства, не прийняв до уваги, що арешт накладено на майно, яке є предметом іпотеки, на яке накладена заборона відчуження, що виключає накладення арешту на це ж майно.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом. За постановою про відкриття виконавчого провадження арешт може бути накладено у межах суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій.
З матеріалів справи вбачається, що сума стягнення за виконавчим документом складає 5883884 грн. (а.с.17).
Постанову про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем прийнято 21 травня 2010 року(а.с.35), а постанову про арешт всього майна, що належить боржнику ТОВ «НТС» в межах суми 5883884 грн. та оголошення заборони на його відчуження в межах суми 5883884 грн. винесено в той же день.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно допускається у деяких випадках, зокрема, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Таким чином, законом не передбачена абсолютна заборона накладення арешту на майно, яке знаходиться в іпотеці.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що постанова про накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження стосується не лише майна, що знаходиться в іпотеці, а й всього майна боржника на суму 5883884 грн.
Всі інші доводи скаржника про неправомірність оскаржуваної постанови не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, тому колегія суддів їх до уваги не приймає та відхиляє.
Оскільки оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, це відповідно до вимог ст.ст. 309, 312 ЦПК України є підставою для її скасування і прийняття по справі нової ухвали про відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 312, 314, 317, 313 – 315, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу АТ Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 серпня 2010 року скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» на постанову державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в АР Крим від 21 травня 2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді