УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді: Адаменко О.Г.,
Кірюхіної М.А.
суддів: Руснак А.П.
при секретарі: Бініашвілі Б.Ш.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго», третя особа – ОСОБА_6, про стягнення допомоги за час тимчасової непрацездатності
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства (далі – КП) «Ялтакурорттеплоенерго» про скасування наказів про результати переатестації і звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі і оплати за час тимчасової непрацездатності, повернення незаконно утриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 26 серпня 2009 року, яким у задоволенні позову відмовлено, скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим та в частині вимог про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено, з Комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго» стягнено на користь ОСОБА_5 суму допомоги за час тимчасової непрацездатності з 05 березня 2008 року до 17 березня 2008 року в розмірі 674, 64 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_5 не надав листка непрацездатності, що виключає нарахування йому суми допомоги, а крім того, сплив строк для оплати лікарняного та не залучено до участі у справі Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного .
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання.
Статею 51 зазначеного закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у
встановленому порядку листок непрацездатності.
Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» установлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, який з 16 січня 2007 року працював оператором котельної КП «Ялтакурорттеплоенерго», в період з 05 березня 2008 року до 17 березня 2008 року хворів на бронхіт, у зв’язку з чим відповідно до листка непрацездатності серія НОМЕР_1, виданого лікарем Ялтинської міської поліклініки 05 березня 2008 року був звільнений від роботи. З відмітки табельника від 20 березня 2008 року на даному листку непрацездатності вбачається, що даний лист було пред’явлено ОСОБА_5 уповноваженій особі відповідача.
Довідкою голови комісії по соціальному страхуванню КП «Ялтакурорттеплоенерго» підтверджується, що сума допомоги за даним листком непрацездатності за період з 05 до 17 березня 2008 року становить 674, 64 грн.
Зважаючи на вищенаведене, колегія судів вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання допомоги від відповідача по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання за період з 05 березня 2008 року до 17 березня 2008 року
Дійшовши висновку про необхідність стягнення з відповідача суми допомоги, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування суми допомоги у зв’язку з тим, що позивач звернувся із заявою про оплату часу непрацездатності поза межами строку, встановленого законом, тобто після спливу 12 місяців з дня відновлення працездатності з огляду на наступне.
Доповнення ч. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» частиною 6, якою встановлено, що матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення
працездатності, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, незалежно від часу звернення за отриманням допомоги, час тимчасової непрацездатності підлягає оплаті. Крім того, як вбачається з відміток табельника на листку непрацездатності, ОСОБА_5 20 березня 2008 року подавав даний листок уповноваженій особі відповідача.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності оригіналу листка непрацездатності, оскільки даний документ знаходиться у матеріалах справи ( а.с.104).
Що стосується доводу апеляційної скарги про не притягнення до участі у справі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки виплата даної допомоги здійснюється власником або уповноваженим ним органом за весь час непрацездатності, у а подальшому відшкодовується Фондом у межах, встановлених ст.2 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313 – 315, 317, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ялтакурорттеплоенерго» відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді