УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              

22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Пономаренко А.В.,

суддів Дралла І.Г., Білоусової В.В.

                                                 при  секретарі Бугайовій В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рекламно – поліграфічного центру «Доміно» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, директора Рекламно – поліграфічного центру «Доміно» про стягнення заборгованості на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 липня   2010 року,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі ПАТ «Укрсиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, РПЦ «Доміно» про стягнення заборгованості.  

Позов мотивує тим, що 19.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_5  був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит в розмірі 76 500 доларів США зі строком повернення 17.11.2017 року з процентною ставкою 11,9 % річних. З метою забезпечення зобов’язання того ж дня між позивачем та ОСОБА_6, РПЦ «Доміно» були укладені договори поруки. Відповідачі по справі належним чином не виконують умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 652 964, 82 грн. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 652 964, 82 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 липня 2010 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рекламно – поліграфічного центру «Доміно» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 652 964 (шістсот п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот шістдесят чотири) грн. 82 коп.

Стягнуто порівну з ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рекламно – поліграфічного центру «Доміно» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а усього 1820, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять гривень 00 коп.)

Не погодившись із рішенням  суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6, директор РПЦ «Доміно»  подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам по справі, неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що 19.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_5  був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит в розмірі 76 500 доларів США зі строком повернення 17.11.2017 року з процентною ставкою 11,9 % річних.

19.11.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, РПЦ «Доміно» укладені договори поруки.

Відповідачі умови угоди порушили, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 652 964, 82 грн.

Задовольняючі позовні вимоги банку та стягуючи заборгованість, яка не сплачена відповідачами добровільно, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що  зобов’язання має місце, воно є порушеним та підлягає стягненню з відповідачів солідарно на підставі рішення суду  в силу ст. 525, 526,  554, 549, 1049, 1050 ЦК України. Розрахунок проведено у передбаченому умовами договору порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення відповідачів про наявність заборгованості за кредитною угодою спростовуються матеріалами справи, а саме вимогами про дострокове погашення кредиту (а.с. 33-36), копією реєстру цінних листів (а.с. 37).

Посилання апелянтів на збільшення об’єму відповідальності поручителів у зв’язку з фінансово – економічною кризою, яка призвела до зростання курсу долару США, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  про з ростання курсу долара США (валюти кредиту) у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті. Крім того, п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляє відповідачів виконувати умови укладеного договору. Крім того, апелянтами не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є обов’язковою умовою для вирішення питання про зміну  умов договору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування  своїх висновків.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено  з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,                                                                                                                                                                          

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, директора Рекламно – поліграфічного центру «Доміно» відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді