У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Пономаренко А.В.
Суддів Дралла І.Г.,
Білоусової В.В.
При секретарі Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_5, треті особи – ОСОБА_6, Державна архітектурно-будівельна інспекція , Сімферопольська міська рада, про знесення самочинного будівництва
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя звернувся до суду з зазначеним позовом на підставі частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України про знесення самочинного будівництва, посилаючись на те, що ОСОБА_5 самочинно , з порушенням встановленого законодавством у галузі містобудування порядку, проводяться роботи по будівництву двоповерхового житлового будинку з мансардою по вул. Щорса, 18 в м. Сімферополі, незважаючи на застосування до відповідача заходів адміністративного стягнення .
Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 червня 2010 року позов задоволений частково.
Зобов’язано ОСОБА_5 на протязі двох місяців з дня набуття чинності наявного рішення суду знести за власний рахунок самовільно збудований ним двоповерховий будинок з мансардою по вул. Щорса, 18 шляхом приведення цього будинку у стан, що введений в експлуатацію, відповідно до технічної документації, зареєстрованої у СМРБРТІ.
Також згідно цього рішення у разі невиконання судового рішення у встановлений строк, обов’язок по знесенню споруди покладено на виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя з відшкодуванням витрат з виконання рішення за рахунок ОСОБА_5
Ухвалою зазначеного місцевого суду від 27 серпня 2010 року заява ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог , посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи , незаконність і передчасність оскарженого рішення .
Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності іншого співвласника спірного нерухомого майна – ОСОБА_6, при цьому вирішивши питання щодо її майнових прав відносно цього майна , а також не притягнув до участі у справі орган опіки та піклування , оскільки в будівлі, яка підлягає знесенню, мешкає малолітній син ОСОБА_5
Крім того , на думку відповідача, суд залишив поза увагою наявність на прибудинкової території інших самовільних споруд, а також доказів у справі про отри- мання на час розгляду справи дозволу на реконструкцію існуючої будівлі .
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем самовільно проведено реконструкцію своєї частки житлового будинку , при цьому з урахуванням обставин справи місцевий суд керувався можливістю усунення вказаних порушень шляхом приведення об’єкта самочинного будівництва у первісний стан відповідно до технічної документації із визначенням порядку виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду .
При апеляційному перегляді справи встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у галузі містобудування , які врегульовані Законами України "Про планування і забудову території", "Про основи містобудування" , а також статтею 376 Цивільного кодексу (далі-ЦК)України, що встановлює поняття самочинного будівництва, умови набуття права власності на самочинно збудоване нерухоме майно , а також наслідки таких дій .
Зокрема, частиною 7 статті 376 ЦК України , на яку посилається позивач , визначено право відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування заявити позов про знесення об’єкту самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила, як спосіб вирішення питання щодо самочинного будівництва .
Відповідно до положень Законів України "Про планування і забудову території", "Про основи містобудування", якими встановлено основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
За змістом статей 30-1, 31 Закону України "Про планування і забудову територій", статті 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 29 Закону України « Про планування і забудову територій » дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ , що посвідчує право забудовника на виконання будівельних робіт , підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд , видачу ордерів на проведення земляних робіт і видається інспекціями ДАБК , які ведуть реєстр наданих дозволів.
Судом встановлено і не заперечується сторонами , що ОСОБА_5 є власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1 за договором дарування від 18 червня 2007 року , інша 1\2 частини будинку належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на частку спільного майна подружжя від 18 вересня 1965 року (а.с. 4-6, 42-43,75,115 ).
Всупереч вимогам чинного законодавства ОСОБА_5 самочинно, без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК та узгодженого у встановленому порядку проекту, провів реконструкцію своєї частки будинку зі збільшенням його площі та поверхів , за що постановою № 2147 від 10 жовтня 2008 року Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу .
Правильність викладених обставин підтверджена матеріалами справи (а.с.4-6,42-43,75-78,115).
Оскільки всупереч вимог статей 10 і 60 ЦПК України відповідач не навів переконливих доказів дотримання ним встановленого наведеними нормами закону порядку виконання будівельних робіт по реконструкції свого житлового будинку , суд першої інстанції при вирішенні справи обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо знесення об’єкта самочинного будівництва, а доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку суду, суперечать вищевказаним доказам та є неспроможними .
Виходячи з наведеного , колегія суддів вважає, що оскаржене рішення місцевого суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування апеляційні скарги не містять.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити .
Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді : Пономаренко А.В. Дралло І.Г. Білоусова В.В.