Судове рішення #12765987

           

   Справа №2-1081/10                

     

   

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             

23 грудня 2010 року                                                м. Білогірськ

    Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого                                 - судді Чубабрія В.А.

при секретарі                                 - Задерецькій Л.Б.

за участю адвоката                                 - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білогірську позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на частину житлового будинку,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на частину житлового будинку, тобто визнати за ОСОБА_2 право власності на 25/100 долів житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3 право власності на 25/100 долів житлового будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 свої вимоги мотивує тим, що він у 1977 році вступив у шлюб з ОСОБА_3 та у подальшому вони проживали одним бюджетом з його батьками та маючи дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_4 народження. Після переїзду до Автономної Республіці Крим вони продовжували проживати спільно з батьками, з одним бюджетом.

ОСОБА_2 є одним з з п`ятьох спадкоємців спадкового майна, яке відкрилося ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті батьків, які проживали в будинку АДРЕСА_1.

При поверненні до Криму їх родина отримала дві земельні ділянки – на ім`я його молодшого брата ОСОБА_10 АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, на ім`я його батька ОСОБА_11. На ділянці АДРЕСА_1 спільно була забудована тимчасова споруда, яку будували усі повнолітні члени родини. В 1993 році на ділянці почалося будівництво житлового будинку, який, за домовленістю із батьками, повинен був залишитися ОСОБА_2, який керував будівництвом та вкладав в нього всі доходи своєї родини. ОСОБА_2 з 1991 до 2001 року був прописаний та проживав у будинку АДРЕСА_1, але, у зв`язку з отриманням ним земельної ділянки АДРЕСА_1 та з метою закріплення цієї ділянки він перепрописав членів своєї родини на вільну земельну ділянку. У жовтні 2001 року помер їх батько, а у червні 2003 року померла їх мати.

Після смерті батьків  ОСОБА_2 фактично прийняв спадкове майно, оскільки він зі своєю родиною проживав спільно з батьками в батьківському будинку. У жовтні 2001 року помер його батько – ОСОБА_11, а в червні 2002 року померла його мати – ОСОБА_12. Він фактично прийняв спадщину, у вигляді двох ощадних книжок, документів на недобудований батьками будинок, їх особистих речей, тобто фактично вступив до управління майном. Після смерті батька він закінчив будівництво будинку, однак оформити будинок в БТІ та оформити спадщину після смерті батьків, у нього бракувало коштів. Вважає, що після смерті батька він має право на спадщину в рівній частині з відповідачами.  

У судове засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 з`явилися, на задоволенні позову наполягали та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, просив застосувати позовну давність при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання  права власності на 25\100 долів (кожному) житлового будинку. Який розташований у АДРЕСА_1 та залишити позовні вимоги позивачів без задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_1, у судове засідання з'явилася, вимоги ОСОБА_4 підтримала, просила залишити позов без задоволення та застосувати строк позовної давності при розгляді справи, оскільки позивачі по справі ОСОБА_4, ОСОБА_3 будучи членами родини ОСОБА_11, їх батьків – ОСОБА_11 та ОСОБА_12, приймали участь у будівництві спірного житлового будинку, будівництво якого було закінчено у 1998 році та прийнятий до експлуатації та зареєстрований на ім`я ОСОБА_11, як власника. Юридично спіринй сжитловий будинок був прийнятий до експлуатації та зареєстрований за ОСОБА_2 саме 18.02.2004 року, про що свідчать відповідні документи (акт прийомки до експлуатації та Рішення міськвиконкому про його реєстрацію), таким чином про порушення свого права позивачі знали вже у 2004 році, але за захистом свого порушеного права, вони, як члени сім`ї, до суду не зверталися. Таким чином, сплило більше ніж три роки та строки позовної давності сплинули.

Треті особи – ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9  у судове засідання не з’явилися, до суду надали заяви, у яких просять суд розглянути справу за їх відсутності, вимоги позивачів не визнають у повному обсязі.

Треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання з’явилися –  просили позов задовольнити.

Заслухавши позивачів, відповідача, представника відповідача та треті сторони у справі, розглянувши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає доцільним відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що до спірних правовідносин щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_12, слід застосовувати положення Цивільного кодексу України 1963 року, оскільки, він діяв на час відкриття спадщини до закінчення строку на її прийняття. Враховуючи те, що ні померлим ОСОБА_11, ні ОСОБА_12 не був складений заповіт, має місце спадкоємства за законом.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України 1963 року, часом відкриття спадщини визнається  день смерті спадкодавця. Час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_11є – 10.10.2010 року. Згідно зі ст.549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець  прйняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2) якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття  спадщини. Вказані дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець вважається фактично прийнявшим спадщину, якщо він довів, що він вступив  в управління чи користування спадщиною. Доказами можуть бути наявність у спадкоємця ощадних книжок на ім`я померлого, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, державного акта на землю та інших документів, виданих на ім`я померлого, на майно, користування, управління та розпорядження яким можливо тільки після оформлення права на нього. Фактом прийняття спадщини, є також спільне проживання  спадкоємця з померлим перед його смертю.

Після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 року протягом шести місяців тільки його дружина ОСОБА_12 надала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Інші спадкоємці – ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були повідомлені  нотаріусом про відкриття спадщини, однак заяв про прийняття спадщини вони не надавали. ОСОБА_2 проживав на час смерті їх батька в тимчасовому будинку АДРЕСА_2, усі документи на майно знаходилися у їх матері ОСОБА_12 Згідно довідки ВДРІФО Білогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_2 зареєстрований з 23.11.1999 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно листа державного нотаріуса від 29.03.2006 року, ОСОБА_2 був повідомлений про відкриття спадщини після смерті його батька, відповідно до якого, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 була ОСОБА_12.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_12 будинок АДРЕСА_1 був недобудований. Земельна ділянка та усі документи на будівництво були видані на ім`я померлого 10.10.2010 року -  ОСОБА_11.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про власність», одним з об`єктів права приватної власності громадян є житлові будинки. Згідно п.9 Постанови Пленуму  Верховного Суду України №7 від 04.10.2010 року право власності на житловий будинок виникає з моменту прийняття його до експлуатації та реєстрації його у виконкомі  місцевої ради. На момент смерті ОСОБА_11 житловий будинок ще не був прийнятий до експлуатації, та він вважався будівельними матеріалами, хоча документи на будинок та земельну ділянку знаходилися у саме у ОСОБА_4

Встановлено, що рішенням виконкому Білогірської міської ради №33-1 від 18.02.2004 року (а.с.147), будинок АДРЕСА_1 був прийнятий до експлуатації, тобто вказано про затвердження акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 – ОСОБА_11 (а.с.148-149), оскільки документи про будівництво та земельна ділянка були виделені саме йому.

Судом роз'яснено позивачу положення ст.10 ЦПК України відповідно до якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та ст.11 ЦПК України згідно з якою суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

       Суд також роз'яснив ст.60 ЦПК України згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснив, що після смерті батьків саме він добудовував цей будинок, посилаючись на ксерокопії накладних та квітанцій про придбання будівельних матеріалів (а.с.23-28,87,88), але, суд критично відноситься до наданих документів та не приймає їх у якості доказів, так як з їхнього змісту не випливає де та яким чином були використані дані будівельні матеріали, оскільки в них є тільки прізвище ОСОБА_11, але хто саме з ОСОБА_11, встановити неможливо.

Таким чином, з наданих до суду документів неможливо зробити достовірний висновок про те, що будівельні матеріали придбавались саме на будівництво спірного житлового будинку та саме позивачем по справі, крім того, вказані документи вже були предметом судового розгляду та досліджувалися у судовому засіданні при розгляді цивільної справи №2-90/07 від 29.05.2007 року (а.с.37-41).        

Крім того, в судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 було заявлено про застосування строків позовної давності.  

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення  яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

            ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року. Згідно ст. 71 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

            Позивачам з самого початку було відомо про те, що іх батько ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. За таких обставин трирічний строк позовної давності звернення до суду із позовом про продовження строку для прийняття спадщини сплинув, тобто на момент дії чинного ЦК України.

            Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до ч.4 ст.267 цього ж Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

            З огляду на пояснення позивачів, суд приходить до висновку, що ними без поважних причин пропущені строки позовної давності для звернення до суду, що є однією з підстав для відмови в задоволенні позову.

            На підставі ст.ст.524,549,553 ЦК України (1963), керуючись ст.ст. 10,11,30,60,61,

212-215 України, ст.13 Закона України «Про власність» N 697-XII від 07.02.1991 р., суд -

В И Р І Ш И В:

    позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на частину житлового будинку - залишити без задоволення у повному обсязі.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:          

               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація