Справа № 2-3887 /2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Євпаторійський міський суд АР Крим
у складі: головуючого судді Куликовської О.М.
при секретарі Любіш О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу „ Дитячий спеціалізований клінічний санаторій „ Здравниця „ Міністерства охорони здоров’я України про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку з невчасною її виплатою,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до Державного закладу „ Дитячий спеціалізований клінічний санаторій „ Здравниця „ Міністерства охорони здоров’я України про стягнення надбавки за вислугу років за період з 1997 р. по 2009 р. у розмірі 3072 гр 78 коп . , матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 300 гр. 50 коп та компенсацію , у зв’язку з несвоєчасною виплатою надбавки за вислугу років у розмірі 5 177 гр, 87 коп за період з 1 січня 197 р. по червень 2009 р. . Вимоги мотивувала тим, що вона працювала вихователем у державному закладі дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Здравниця» з 01.06. 1988 р. по 13.06. 2009 р. Та її педагогічний стаж складає 18 років 8 місяців , що давало їй право, відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про освіту» на надбавку за вислугу років з січня 1997 р. у розмірі 20% до посадового окладу, а з травня 1998 р. - 30 % посадового окладу . Але санаторій дану надбавку з січня 1997р. по квітень 2001 р. їй не виплатив.
У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути суму заборгованості по надбавки за вислугу років у розмірі 2 110 гр 70 коп за період з 1997 р. по 2009 р. , та компенсацію за несвоєчасну її виплату у розмірі 3 395 гр 62 коп за період з 1 січня 197 р. по червень 2009 р. . Інші позовні вимоги просила не розглядати . Просила задовольнити уточнені позовні вимоги .
Представник Державного закладу дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Здравниця» визнав уточнені позовні вимоги . Підтвердив факт не доплати позивачу надбавки за вислугу років у встановленому Законом розмірі, та не заперечував проти задоволення учочненних позовних вимог в повному обсязі .
Суд, вислухав позивача, представника відповідача, дослідив надані докази, оцінив їх у сукупності, прийшов до наступного .
Судом встановлені слідуючи обставини справи та відповідні ним правовідносини .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала вихователем у державному закладі дитячий спеціалізований клінічний санаторій «Здравниця» з 01.06. 1988 р. по 13.06. 2009 р. Та її педагогічний стаж складає 18 років 8 місяців , що давало їй право, відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про освіту» на надбавку за вислугу років з січня 1997 р. у розмірі 20% до посадового окладу, а з травня 1998 р. - 30 % посадового окладу . Але санаторій дану надбавку з січня 1997р. по квітень 2001 р. їй не виплачував .
В результаті чого, утворилась заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років у розмірі 2 110 гр 70 коп за період з 1997 р. по 2009 р.
Виплати не проведені відповідачем на даний час , у зв’язку з чим , розмір компенсації втрати частини заробітної плати у вигляді не виплаченої надбавки за вислугу років складає 3 395 гр 62 коп за період з 1 січня 197 р. по червень 2009 р .
Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам передбачена виплата надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в таких розмірах: понад З роки - 10%, понад 10 років - 20%, понад 20 років - 30%, а також виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки, які запроваджуються відповідно з 1 січня 1997р. та з 1 січня 1998р, Однак всупереч зазначених вимог закону ці виплати відповідачем не здійснювались.
Згідно п. 1 Постанови Верховної Ради України від 23.06.1996 р. «Про набрання чинності Закону України «Про освіту », абз. 8 ст. 57 Закону набирає чинності з 01.01.1997 р., а абзац 10 ст. 57 Закону з 01.01.1998 року.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», зазначена надбавка за вислугу років відносяться до додаткової заробітної плати та входить до складу заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного договору . Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 8 Постанови №13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначені умови і розміри цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або їхній розмір може бути зменшений) лише у випадках і за умов , передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі , коли виплати обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування .
При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано усі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними ( п. 23 рішення)….Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань. ( П. 26 рішення)
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 року №934 затверджено порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки , п.1 якого передбачено, що педагогічним і науково-педагогічним працівникам закладів та установ суми надбавок за вислугу років нараховуються за період з січня 1997 року по серпень 2002 року залежно від стажу роботи відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року, яким передбачено, що надбавки за вислугу років виплачуються щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи у розмірах передбачених ст.57 Закону України «Про освіту».
Виплати нараховуються за фактичний час роботи протягом зазначених періодів виходячи з посадових окладів, встановлених цим працівникам у місяці відповідного періоду, та відображаються у формах бухгалтерського обліку як кредиторська заборгованість
державного бюджету з виплат, у тому числі здійсненних з місцевих бюджетів на підставі рішень судів, станом на 1 липня 2005 року.
Судом встановлено, що позивачка має право на вказані виплати та її порушене право підлягає судовому захисту . Згідно з умовами надання та виплати надбавок, спірні виплати є частиною заробітної плати. Позивачка знаходилась в трудових відносинах з ДЗДСКС «Здравниця», яка є самостійною юридичною особою та розпорядником бюджетних коштів.
Розмір надбавки за вислугу років та розмір компенсації за затримку її виплати , уточнені позивачем , відповідачем перепровірені та визнані , що не підлягає додатковому доказуванню . Відповідно до п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, ст.2 Закону України бід 19.10.2000р. №2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частики грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат» компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з 01.01.1998р. У зв'язку з чим вимоги позивачки щодо стягнення на її користь компенсації втрати частини заробітної плати з невчасною її виплатою, підлягають задоволенню в заявленому розмірі .
Оскільки відповідачі визнають за позивачкою право на отримання надбавки протягом вказаного у Законі п'ятирічного строку, суд вважає строк позовної давності не пропущеним, а позов обґрунтованим.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача у державний бюждет підлягають стягненню державне мито у розмірі 51 гр. та витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гр. .
На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 18,39,57 Закону України «Про освіту », ст.ст.9,21, 115, 234 КпП України, ст.ст. 10,11, 88-89, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного закладу „ Дитячий спеціалізований клінічний санаторій „ Здравниця „ Міністерства охорони здоров’я України про стягнення надбавки за вислугу років, компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку з невчасною її виплатою - задовольнити.
Стягнути з Державного закладу „ Дитячий спеціалізований клінічний санаторій „ Здравниця „ Міністерства охорони здоров’я України на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті надбавки за вислугу років у розмірі 2 110 гр. 70 коп , а також компенсацію , у зв’язку з несвоєчасною її виплатою у розмірі 3 395 гр 62 коп .
Стягнути з Державного закладу „ Дитячий спеціалізований клінічний санаторій „ Здравниця „ Міністерства охорони здоров’я України у дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя О.М. Куликовська