Копія
Справа № 2-а-747/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року. Локачинський районний суд Волинської області
в складі: головуючої – судді Вознюк І.І.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в селищі Локачах
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі про визнання протиправними дій відповідача та нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни,
ВСТАНОВИВ:
13 грудня позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги мотивує тим, що він має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років таке підвищення йому не нараховувалося і не виплачувалося, а з 01.01.2008 по даний час виплачується частково в розмірі 10 % мінімальної пенсії.
Просить зобов'язати відповідача доплатити підвищення до пенсії за 2006 – 2010 роки і виплачувати у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що УПФ не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України. В 2009-2010 роках підвищення до пенсії виплачувалося позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530. Позивач пропустив строк звернення до суду. Просить в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що тимчасовою довідкою №3159 від 13.12.2010 р. (а.с.7).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію даного положення було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Даний закон у встановленому порядку не був визнаний неконституційним, тому підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання провести нарахування підвищення пенсії за 2006 рік відсутні.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (№1-29/07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п.12 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111.
Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 1 січня до 27 липня 2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
Позовні вимоги про нарахування даного підвищення за період з 1 січня до 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають, так як в цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 визначено вичерпний перелік таких випадків.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі "Сікорська проти України" зазначено, що асигнування на виплати державою боргів може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з цього часу необхідно нараховувати підвищення згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На день розгляду справи дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами не зупинялася, а тому позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії за 2009 – 13 грудня 2010 року є підставними. Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплатити підвищення до пенсії з 14 грудня 2010 року і надалі до задоволення не підлягають, оскільки статтею 6 КАС України передбачено право звертатись до адміністративного суду, якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправними, позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07. по 31.12. 2007р., з 22.05. по 31.12. 2008 р., з 01.01. по 31.12.2009 р., з 01.01. по 13.12.2010 р., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 183-2, ст.ст. 159-163 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.09. 2010 року,
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в частині невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними.
Управлінню Пенсійного фонду України в Локачинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 13 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з управління державного казначейства у Локачинському районі ГУДКУ у Волинській області 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня прийняття і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча / підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду І.І. Вознюк