Справа №2-а-2966/10/0106
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.12.2010 р. суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Лантратова А.І. розглянувши у м. Євпаторії в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.
Вимоги мотивовані тим, що він, згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», являється дитиною війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватись допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте вона він не отримує. Вважає, що доплата до пенсії для «дітей війни» визначена ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є формою соціального забезпечення, гарантованою державою. Невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» являється протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.
Зміст заперечень Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК наданих до суду свідчить, що про невизнання позовних вимог. Вважають позов необґрунтованим, між тим вказують, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ м. Євпаторія як отримувач пенсії за віком і віднесений до категорії осіб, визнаних «дітьми війни». Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахунок величини для підвищення пенсії «дітям війни». Використання зазначеного поняття, яке має визначення у ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» неможливе, оскільки зазначений закон є спеціальним і регулює відношення, які виникли між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Механізм і нарахування соціальної допомоги, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» самим законом не визначені. Виплата допомоги у 2008 р. проводилися відповідно Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність. Вважає, що рішення про відновлення дій ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у редакції чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалось, внаслідок чого, порядок призначення та виплати зазначеної допомоги залишився неврегульованим і законодавчо не був визначений механізм її реалізації.
Ухвалою від 26.11.2010 р. суддею вирішено справу розглядати в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.185-2 КАС України. При цьому період позовних вимог, прийнятий судом до провадження визначений з 23.05.2010 р .
Дослідивши надані сторонами матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.5)
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
З пенсійного посвідчення ОСОБА_1 убачається, що він має статус «дитини війни». (а.с. 6 ).
Згідно ч.1 ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
В силу ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У 2010 р. дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не призупинялася, тому підстав для застосування відповідачем положень Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р.«Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» при визначенні розміру підвищення пенсії не існувало, оскільки ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яким визначений розмір підвищення до пенсії має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ №530 від 28.05.2008 р.«Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка являється лише підзаконним нормативним актом.
Пенсійний Фонд України діє у відповідності до Положення «Про пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2002 р. є центральним органом виконавчої влади, здійснює свої повноваження через створені у встановленому порядку його територіальні управління, та має обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
З матеріалів справи судом достовірно встановлено, що управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторії АРК будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком і виплатою пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень с.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в 2010 р. не здійснювало.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена бездіяльність щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Розмір підвищення, який щомісячно сплачується дітям війни згідно зі ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 р.» визначений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2010 р. -695 грн.; з 01 квітня 2010 р. -706 грн.; з 01 липня 709 грн.; з 01 жовтня 723 грн.
Посилання відповідача на те, що не передбачений порядок, і механізм реалізації виплат соціальної допомоги суд вважає нікчемними, оскільки згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою КМУ №1261 від 24.10.2007 р. до основних засад пенсійного фонду України відноситься зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансуванні і виплат пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які відповідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
Доводи відповідача з посиланнями на постанову КМУ №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть бути прийняті судом оскільки суперечать Конституції України і правовій позиції Європейського суду.
Таким чином, приймаючи до уваги, що згідно з ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд приходить до висновку, що саме відповідач мав здійснювати позивачу нарахування і виплату допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Доказів щодо вчинення будь –яких дій для забезпечення виконання покладеного на відповідача обов’язку по нарахуванню та виплаті позивачеві соціальної допомоги відповідно до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» суду не надано.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов’язання відповідача виконувати нарахування щомісячної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і забезпечити її виплату у листопаді-грудні 2010 р., оскільки судове рішення стосується відносин, які виникли між сторонами у сфері соціального забезпечення. Регулювання відносин на майбутнє судовим рішенням ставить під сумнів його законність, оскільки прийнята постанова не може передбачати зміни, які відбуватимуться в законодавстві.
Відповідно ст.94 КАСУ з місцевого бюджету м. Євпаторії підлягають судові витрати понесені позивачем.
Керуючись, Конституцією України, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1,3,17,18,19,71,99-102,122,155,159-164 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторії АРК нарахувати та провести відповідні виплати ОСОБА_1 щодо недоотриманої за період з 23 травня 2010 р . по 01 грудня 2010 р. соціальної державної допомоги в розмірі 30% до пенсії відповідно до вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з розрахунку, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням отриманої позивачем доплати до пенсії відповідно ч.8 Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету м. Євпаторії на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд.
Суддя: Лантратова А.І.