Судове рішення #1277913

          

                                   Справа №2-609/2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

04 жовтня 2007 року                                                                                              м.Кузнецовськ         

 

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання  - Кречик О.П.,

- позивачки - ОСОБА_1,

- відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

 

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення в її користь аліментів на утримання малолітньої дитини - сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який потребує матеріальної допомоги зі сторони відповідача, в розмірі 1/4 (четвертої) частини його заробітку або іншого доходу. Позивачка вказала в позовній заяві, що останнім часом відповідач добровільно не надає належної матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини, хоча є працездатним і фінансовоспроможним.

            У попередньому судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги, пояснивши суду, що відповідач добровільно не надає регулярної матеріальної допомоги малолітньому сину ОСОБА_3, у зв'язку з чим вона просить суд встановити розмір аліментів в розмірі 1/4 (четвертої) частини заробітку (доходу) відповідача, які підлягають примусовому щомісячному стягненню з ОСОБА_2 в її користь на утримання малолітньої дитини до досягнення повноліття. ОСОБА_1 зазначила, що укласти договір із відповідачем про сплату аліментів на дитину неможливо, так як він не погоджується із запропонованим нею порядком, розміром і строками виплати аліментів. Позивачка пояснила, що самостійно матеріально утримувати малолітню дитину ОСОБА_3 вона неспроможна в зв'язку з невисоким заробітком. Під час встановлення розміру аліментів позивачка просила суд врахувати потреби малолітньої дитини, її стан здоров'я, а також матеріальне становище і стан здоров'я відповідача.

Відповідач повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (четвертої) частини свого заробітку (доходу), зазначивши при цьому, що протягом останніх двох місяців він не проживає спільно із малолітньою дитиною в зв'язку з чим протягом вказаного часу не надає їй регулярної належної матеріальної допомоги.

Згідно з вимогами, викладеними в ч.4 ст.130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.174, 175 цього Кодексу.

Ч.1 ст.174 ЦПК України передбачає, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У відповідності до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому підлягає прийняттю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши і оцінивши в сукупності докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини підлягає задоволенню в повному обсязі.

            Суд, враховуючи обставини, зазначені в ст.182 СК України, прийшов до висновку, що розмір аліментів, що підлягають примусовому стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повнолітнього віку повинен становити 1/4 (четверту) частину заробітку або іншого доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

До такого висновку суд прийшов з наступних підстав і мотивів.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 17 травня 2004 року, у сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3, який на момент вирішення спору є малолітньою дитиною.

Свідоцтво про одруження НОМЕР_2, видане відділом РАГС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 02 листопада 2003 року, свідчить, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 02 листопада 2003 року по теперішній час, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за №300.

Малолітня дитина сторін ОСОБА_3 проживає разом із своєю матір'ю - позивачкою ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, що окрім пояснень сторін, підтверджується довідками ЖЕД №3 Кузнецовського міського комунального підприємства від 28 серпня 2007 року №1866 і ЖЕД №4 Кузнецовського міського комунального підприємства від 02 жовтня 2007 року №872. Вказані докази свідчать, що відповідач ОСОБА_2 спільно із малолітньою дитиною ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 не проживає.

З довідки військової частини №3045 від 28 вересня 2007 року №317 вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_2 по місцю його роботи протягом березня-серпня  2007 року складає 7860 грн. 99 коп. Таке матеріальне забезпечення відповідача суд визнав достатнім для власного забезпечення та для надання регулярної щомісячної матеріальної допомоги позивачки на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 (четвертої) частини заробітку.

Окрім цього, суд врахував, що можливість надавати матеріальну допомогу малолітньому сину ОСОБА_3 в розмірі 1/4 (четвертої) частини заробітку або іншого доходу не оспорюється відповідачем. Згідно його пояснень він не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини, оскільки інших утриманців він немає.

Отже, з пояснень сторін і письмових доказів справи, суд встановив, що ОСОБА_2 не надає належної та регулярної матеріальної допомоги своїй малолітній дитині - сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який потребує матеріального утримання з його сторони, хоча відповідач має таку можливість, оскільки щомісячно отримує заробітну плату в достатньому розмірі.

            Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

            Відповідно до вимог, передбачених в ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Ст.182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених в ст.184 цього Кодексу.

У відповідності до ст.183 СК України частка заробіку (доходу) матері (батька), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

            Згідно з вимогами ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

            Враховуючи наведені обставини, на підставі ст.180, ч.3 ст.181, ст.ст.182, 183, ч.1 ст.191 СК України, керуючись ст.4, ч.1 ст.11, ст.60, ч.1 ст.61, ч.3 ст.81, ч.2 ст.88, ч.4 ст.130, ч.4 ст.174, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.1, 2 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2, уродженця с.Берестовець Костопільського району Рівненської області, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 (четвертої) частини заробітку або іншого доходу відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 вересня 2007 року до досягнення дитиною повноліття.

Звільнити сторони від сплати судового збору (державного мита) на підставі п.п.5, 18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 (сім) гривень 50 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

            На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Головуючий суддя                                                                                      О.І.Горегляд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація