Справа № 2-А-9492-2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий – суддя Мінаєв І.М.
при секретарі – Бондарєвій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Слов’янську Донецької області про зобов’язання призначити щомісячну страхову виплату у зв’язку з втратою працездатності ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вмісті Слов’янську про зобов’язання призначити щомісячну страхову виплату у зв’язку з втратою працездатності обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є учасником наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи. Згідно з Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він отримує пенсію, що складається з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначаються після виникнення права на державну пенсію. Також йому виплачується щорічна компенсація на оздоровлення.
Згідно ст. 60 вказаного Закону особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України.
У відповідності зі ст. ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, щомісячну страхову виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а також страхову виплату одноразової допомоги.
При цьому, згідно зі ст. 34 вказаного Закону сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
Згідно с висновком МСЕК № 070403 від 17.10.2001 року його визнано інвалідом 2 групи та визнано 80 % втрати працездатності.
Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.
21 вересня 2010 року він звернувся до Відповідача з заявою про призначення йому на підставі довідки МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності одноразової допомоги у зв’язку з 80 % втрати працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати працездатності.
В призначенні даних виплат Відповідачем було відмовлено.
Вважає дії Відповідача неправомірними.
Просить визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Слов’янська Донецької області по відмові в призначенні йому одноразової страхової допомоги у зв’язку з 80 % втрати працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від 80 % втрати працездатності, протиправними; зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Слов’янську Донецької області призначити йому одноразову страхову допомогу у зв’язку з 80 % втрати працездатності та щомісячну страхову виплату втраченого заробітку залежно від 80 % втрати працездатності; звільнити його від сплати судових витрат згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про Державне мито»
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився. 09 грудня 2010 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить його позов розглядати за його відсутністю у зв’язку з різким погіршенням здоров’я.
Представник відповідача Тищенко О.С., який діє на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську, отримана позовна заява за адміністративним позовом ОСОБА_1, про визнання дій, зобов’язання призначити одноразової страхової допомоги та щомісячної страхової виплати, вимоги якої вважаємо безпідставними, необґрунтованими та не визнаємо в повному обсязі, з наступних підстав:
Згідно з абзацом 2 преамбули Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII, цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок, зокрема, соціального захисту потерпілих зазначеної категорії населення.
Згідно ст.13 Закону №796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідальність за завдану громадянам шкоду, внаслідок Чорнобильської катастрофи, бере на себе Держава. У відповідності до ст.63 цього ж Закону, фінансування цих витрат здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Згідно абзацу 2 п.1 Типового положення про управління соціального захисту населення районні, районні у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, яке затверджено постановою КМУ від 26 квітня 1996 року №461, діяльність у сфері соціального забезпечення населення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку Держави здійснюють Управління соціального захисту населення районної, міської державної адміністрації.
Основним, базовим Законом, яким керується у своєї діяльності відповідач -Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є Закон №1105-ХІV від 23.09.1999р „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно ст.46 Закону „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок внесків роботодавців. Дотації згідно Закону України "Про державний бюджет України", Фонд не одержує.
З метою вдосконалення системи проведення соціальних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936 затверджений порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно цього порядку, нарахування та виплати передбачені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, (в тому числі і одноразової допомоги у зв’язку з втратою працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку, про які зазначає позивач у позовних вимогах) , провадять органи соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян.
Згідно ст.2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-ХІV, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності.
Згідно ст.35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступень втрати професійної працездатності. Позивачем до копії позовної заяви додана копія довідки МСЕК, у тексті якої не зазначено про те, що захворювання є професійним, а акт розслідування професійного захворювання взагалі не надавався на розгляд у зв’язку з відсутністю такого.
Крім цього, відповідно до ст.21 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” соціальні послуги та виплати, здійснюються Фондом соціального страхування у разі настання страхового випадку.
Статтею 13 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно ст. 14 Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України. Цей перелік обставин визначений у порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджений постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. №1112.
Отже, у відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відсутні будь-які правові та документальні підстави для призначення страхових виплат, згідно законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування позивачу гр. ОСОБА_1, який отримав захворювання внаслідок виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і це захворювання не є професійним.
Просить у задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 про визнання дій та зобов’язанні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Слов'янську Донецької області щодо призначення одноразової страхової допомоги у зв’язку з 80% втрати працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від 80% втрати працездатності відмовити у повному обсязі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних Випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Слов’янську про зобов’язання призначити щомісячну страхову виплату у зв’язку з втратою працездатності не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується Посвідченням Серії НОМЕР_1 ( а.с.7)
Згідно з висновком МСЕК № 050009 від 17.10. 2001 року позивача визнано інвалідом 2 групи та визнано 80 % втрати працездатності. (а.с.9)
21 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з завою про призначення йому на підставі довідки МСЕК про встановлення ступеня втрати працездатності одноразової допомоги у зв’язку з 80 % втрати працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати працездатності. ( а.с.4)
Листом Начальника відділу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Відділення Виконавчої дирекції м. Слов’янська від 29.09.2010 року № А/22/1517, позивачу ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки для проведення соціальної виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою Кабінету Міністрів від 20.09.2005 року № 963 затверджений порядок використання коштів державного бюджету для використання програм, пов’язаних з соціальним захистом населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно цього порядку, нарахування та виплати, передбачені Законом, проводять органи соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян. ( а.с. 5 ).
Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992р. № 2694-12 відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок" ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Приписами статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-14 від 23.09.1999р. (далі - Закон № 1105-14), встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і важких видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 1105-14 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства) , у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Висновком МСЕК позивач визнаний інвалідом 2 групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з встановленням ступеню втрати професійної працездатності – 80 % ( а.с. 8,9)
Тобто, з вищенаведених довідок вбачається, що захворювання ОСОБА_1 пов’язане з виконанням ним робіт під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і позивач дані обставини не заперечує.
Таким чином на позивача поширюється дія Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII
Згідно з абзацом 2 преамбули Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-XII, цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок, зокрема, соціального захисту потерпілих зазначеної категорії населення.
Згідно ст.13 Закону №796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідальність за завдану громадянам шкоду, внаслідок Чорнобильської катастрофи, бере на себе Держава. У відповідності до ст.63 цього ж Закону, фінансування цих витрат здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Згідно абзацу 2 п.1 Типового положення про управління соціального захисту населення районні, у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, яке затверджено постановою КМУ від 26 квітня 1996 року №461, діяльність у сфері соціального забезпечення населення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку Держави здійснюють Управління соціального захисту населення районної, міської державної адміністрації.
Основним, базовим Законом, яким керується у своєї діяльності відповідач - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є Закон №1105-ХІV від 23.09.1999р „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Згідно ст.46 Закону „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування, яке здійснюється за рахунок внесків роботодавців. Дотації згідно Закону України "Про державний бюджет України", Фонд не одержує.
З метою вдосконалення системи проведення соціальних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постановою КМУ від 20.09.2005 року №936 затверджений порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно цього порядку, нарахування та виплати передбачені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, (в тому числі і одноразової допомоги у зв’язку з втратою працездатності та щомісячної страхової виплати втраченого заробітку, про які зазначає позивач у позовних вимогах) , провадять органи соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян.
Отже, у відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відсутні будь-які правові та документальні підстави для призначення страхових виплат, згідно законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування позивачу ОСОБА_1, який отримав захворювання внаслідок виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і це захворювання не є професійним.
У зв’язку з відсутністю правових підстав для призначення відповідних страхових виплат ОСОБА_1 саме відповідачем, суд відмовляє у задоволенні даного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1,2,4, 5,6, 10, 11, 14, 15, 17,23,48, 58,69-71, 79, 86, 87, 94,98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 46 Конституції України, ст. ст. 13,14,21,35, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" , ст.ст. 13, 63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Слов’янську Донецької області про зобов’язання призначити щомісячну страхову виплату у зв’язку з втратою працездатності відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.М.Мінаєв