Справа № 2-234/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року             Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Дєдова С.М.,

при секретарі Отрошко Н.М.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

Встановив:

    02.03.2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, свої вимоги мотивував тим, що 10 серпня 2008 р. приблизно о 07 год. 30 хв. в м. Гайсин на перехресті вулиць Енгельса та Леніна з вини водія ОСОБА_4, який керував по дорученню автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода, за якої був технічно пошкоджений належний ОСОБА_3 автомобіль «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням останнього, позивачу було спричинено легкі тілесні ушкодження, в зв’язку з ДТП він поніс витрати на лікування, ремонт автомобіля, просив стягнути  з  відповідача - володільця джерела підвищеної небезпеки, дією якого заподіяна шкода та з вини якого сталася ДТП матеріальну шкоду у розмірі 24 024 грн. 22 коп., моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.  і судові витрати, які полягають у витратах за надання правової допомоги адвоката у сумі 1000 грн. за розгляд цивільної справи та 2000 грн. за розгляд кримінальної справи.

В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити та стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_4, з вини якого сталася ДТП, матеріальну шкоду у розмірі 24 024 грн. 22 коп., моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.  і судові витрати, які полягають у витратах за надання правової допомоги адвоката у сумі 1000 грн. за розгляд цивільної справи та 2000 грн. за розгляд кримінальної справи.

21.10.2010 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 змінив свої позовні вимоги, зменшивши їх, просив суд стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_4 5673 грн. матеріальної шкоди, яка полягає у витратах в сумі 475 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 5000 грн. відсотків вимушеної позики, 198 грн. витрат на лікування отриманих під час ДТП травм, а також 15000 грн. моральної шкоди та судові витрати, які полягають у витратах за надання правової допомоги адвоката у сумі 1000 грн. за розгляд цивільної справи та 2000 грн. за розгляд кримінальної справи.

Позивач по суті позову пояснив, що 10.08.2008р. приблизно о 7 год. 30 хв. у м. Гайсині на перехресті вулиць Леніна та Енгельса відповідач ОСОБА_4, керуючи на підставі генеральної довіреності технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 16.12 та 16.14 ПДР України, при проїзді перехрестя, де головна дорога змінювала напрямок праворуч, продовжив рух прямо, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який наближався по головній дорозі праворуч, в результаті чого допустив зіткнення з цим автомобілем, внаслідок якого пасажир автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а позивач ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у виді забою колінних суглобів, гемартрозу лівого колінного суглобу та забою м'яких тканин голови. По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди Гайсинським РВ УМВС України у Віннцькій обл. було порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України; досудовим слідством по справі встановлено, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_4, а ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем. У грудні 2009 року Гайсинським районним судом розглянуто кримінальну справу про обвинувачення відповідача, постановою суду від 08 грудня 2009 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України звільнено за примиренням підсудного з потерпілою, провадження у кримінальній справі закрито, а заявлений ОСОБА_3 цивільний позов залишено без розгляду. ОСОБА_3 в зв’язку із отриманими під час скоєного з вини відповідача ДТП тілесними ушкодженнями лікувався у травматологічному відділенні Гайсинської центральної районної лікарні з 12 серпня 2008р. по 20 серпня 2008р., після стаціонарного лікування змушений був продовжувати лікуватись амбулаторно по 29 серпня 2008 р. В даний час він потребує подальшого лікування травмованого під час ДТП лівого колінного суглобу, змушений періодично звертатись за медичною допомогою. ОСОБА_3 витрачено на лікування (оплата лікування, витрати на рентген, придбання ліків) 198 грн.

Крім того, під час підготовки ОСОБА_3 позову, який ним заявлявся під час досудового слідства у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України, позивач з метою збору доказів на підтвердження своїх позовних вимог був змушений оплатити 475 грн. вартості автотоварознавчого дослідження № 1106 від 30 вересня 2008 р.

ОСОБА_3 також пояснив, що через отримані ним під час ДТП тілесні ушкодження та необхідністю лікування не міг певний час працювати, внаслідок чого його сім’я (дружина ОСОБА_6 та малолітній син ОСОБА_7) залишилася без засобів до існування, щоб матеріально забезпечити сім’ю, оплатити своє лікування та сплачувати своєчасно аліменти на утримання непонолітнього сина від першого шлюбу Дениса змушений був позичити 5 000 грн. під відсотки.

Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що внаслідок ДТП він зазнав моральної шкоди, яку він оцінює у 15 000 грн. та яка полягає у пережитих ним у момент ДТП глибоких стражданнях, важкого фізичного болю та неможливістю вести звичний спосіб життя через отримані травми, необхідності й у даний час проведення подальшого лікування, душевних страждань внаслідок пошкодження його майна, винекнення незручностей в результаті неможливості нормальної експлуатації автомобіля та необхідності додаткових зусиль позивача для організації свого життя; також завдано шкоди його діловій репутації, оскільки за місцем роботи позивача в Гайсинській спеціалізованій державній пожежній частині (СДПЧ), де він працює водієм, у період коли сталася ДТП та ще не було встановлено винної у її скоєнні особи, у керівництва СДПЧ склалась негативна думка про ОСОБА_3 та постало питання про його подальше перебування на займаній посаді і можливе звільнення його з роботи.

Також ОСОБА_3 зазначив, що він поніс судові витрати, які полягають у витратах за надання правової допомоги адвоката у сумі 1000 грн. за розгляд цієї цивільної справи та 2000 грн. за розгляд кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України.

Відповідач ОСОБА_4 змінені позовні вимоги визнав частково, погодився відшкодувати позивачу ОСОБА_3 понесені ним витрати на лікування у розмірі 198 грн., а в іншій частині заявлені до нього позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, по суті позову пояснив, що 10 серпня 2008 р. приблизно о 07 год. 30 хв. в м. Гайсин на перехресті вулиць Енгельса та Леніна з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 під його - ОСОБА_4 керуванням та автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3; однак вважав, що у вказаній ДТП є також вина позивача ОСОБА_3, який на його думку під час проїзду перехрестя перевищив дозволену швидкість руху та керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.  Відповідач ОСОБА_4 не заперечував того факту, що у грудні 2009 року Гайсинським районним судом розглянуто кримінальну справу про його обвинувачення, постановою суду від 08 грудня 2009 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності його на підставі ст. 46 КК України звільнено за примиренням підсудного з потерпілою, провадження у кримінальній справі закрито, вказана постанова набула законної сили і ніким не оскаржувалась.

З’ясувавши позицію сторін, дослідивши докази по справі, суд визнає, що змінені позовні вимоги необхідно задовольнити частково з таких міркувань.

Доведено, що 10.08.2008р. приблизно о 7 год. 30 хв. у м.Гайсині на перехресті вулиць Леніна та Енгельса відповідач ОСОБА_4, керуючи на підставі генеральної довіреності технічно справним автомобілем «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 16.12 та 16.14 ПДР України, при проїзді перехрестя, де головна дорога змінювала напрямок праворуч, продовжив рух прямо, не надав дорогу автомобілю «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який наближався по головній дорозі праворуч, в результаті чого допустив зіткнення з цим автомобілем, внаслідок якого пасажир автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а позивач ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у виді забою колінних суглобів, гемартрозу лівого колінного суглобу та забою м'яких тканин голови. По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди Гайсинським РВ УМВС України у Віннцькій обл. було порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України; досудовим слідством по справі встановлено, що ДТП сталась з вини водія ОСОБА_4, а ОСОБА_3 визнано цивільним позивачем. У грудні 2009 року Гайсинським районним судом розглянуто кримінальну справу про обвинувачення відповідача, постановою суду від 08 грудня 2009 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України звільнено за примиренням підсудного з потерпілою, провадження у кримінальній справі закрито, а заявлений ОСОБА_3 цивільний позов залишено без розгляду. ОСОБА_3 в зв’язку із отриманими під час скоєного з вини відповідача ДТП тілесними ушкодженнями лікувався у травматологічному відділенні Гайсинської центральної районної лікарні з 12 серпня 2008р. по 20 серпня 2008р., після стаціонарного лікування змушений був продовжувати лікуватись амбулаторно по 29 серпня 2008 р. В даний час він потребує подальшого лікування травмованого під час ДТП лівого колінного суглобу, змушений періодично звертатись за медичною допомогою. ОСОБА_3 витрачено на лікування (оплата лікування, витрати на рентген, придбання ліків) 198 грн. ОСОБА_3 пережив у момент ДТП глибокі страждання, зазнав важкого фізичного болю, внаслідок отриманих під час ДТП травм у період лікування втратив можливість вести звичний спосіб життя, зазнав душевних страждань, пов’язаних із винекненням незручностей в результаті неможливості експлуатації автомобіля та необхідності додаткових зусиль для організації свого життя.

Спірні правовідносини регламентуються:

- відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;

- згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

- п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

- ст.1187 ЦК України, відповідно до якої, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на праві власності володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку;

- ст.1192 ЦК України згідно якої, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілого, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі;

- ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

- згідно із ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань та інших обставин, які мають істотне значення з врахуванням вимог розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню і непов’язана з розміром цього відшкодування.

Факт дорожньо - транспортної пригоди 10 серпня 2008 р. приблизно о 07 год. 30 хв. в м. Гайсин на перехресті вулиць Енгельса та Леніна, за якої сталось зіткнення автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4. і автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 ОСОБА_3, а також спричинення позивачу легких тілесних ушкоджень, визнається сторонами і стверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Постановою Гайсинського районного суду від 08 грудня 2009 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України звільнено за примиренням підсудного з потерпілою, провадження у кримінальній справі закрито, вказана постанова набула законної сили і ніким не оскаржувалась, чим стверджується факт, що єдиним винуватцем у скоєнні ДТП 10 серпня 2008 р. у м. Гайсині за участю позивача та відповідача був ОСОБА_4

Знаходження у правомірному володінні та користуванні ОСОБА_4 автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 доводиться визнанням цих обставин відповідачем та нотаріально посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_8 довіреністю від 27.05.2008 року на право розпорядження автомобілем (а.с.14 кримінальної справи), свідоцтвом про реєстрацію автомобіля «ВАЗ-2108» реєстраційний НОМЕР_1 від 21.06.2003 року, виданим Первомайським МРЕВ УДАІ у Миколаївській обл. (а.с.12 кримінальної справи); а перебування у правомірному володінні та користуванні ОСОБА_3 автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 стверджуєтья визнанням цих обставин сторонами, нотаріально посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_9 довіреністю від 06.05.2007 року на право розпорядження автомобілем (а.с.10 кримінальної справи), свідоцтвом про реєстрацію автомобіля «ВАЗ-2109» реєстраційний НОМЕР_2 від 05.10.2002 року, виданим Тульчинським МРЕВ УДАІ у Вінницькій обл. (а.с.12 кримінальної справи).

У відповідності до відповіді Гайсинської ЦРЛ (а.с.12), копій медичних документів з медичної картки хворого ОСОБА_3, копій чеків на придбання ліків, висновком судово-медичної експертизи №435 від 05.11.2008 р.  (а.с. а.с.8-10, а.с. а.с. 57-58, 86-88 кримінальної справи), підтверджується, що  ОСОБА_3 10.08.2008 під час ДТП отримав легкі тілесні ушкодження у виді забою колінних суглобів, гемартрозу лівого колінного суглобу та забою м'яких тканин голови, в зв'язку з чим лікувався у травматологічному відділенні Гайсинської ЦРЛ з 12 серпня 2008р. по 20 серпня 2008р., після стаціонарного лікування змушений був продовжувати лікуватись амбулаторно по 29 серпня 2008 р., а також лікувався з 19.09.2008 року по 28.09.2008 року, на лікування витратив 198 грн.

Оскільки в результаті протиправної поведінки відповідача, пов'язаної з експлуатацією транспортного засобу, що знаходився на законній правовій підставі у володінні та користуванні ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3, в зв'язку з чим останній поніс витрати на лікування в сумі 198 грн., то завдана відповідачем матеріальна шкода позивачу в сумі 198 грн. підлягає відшкодуванню ОСОБА_4 в повному об'ємі.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_3, суд виходить з того, що позивач пережив у момент ДТП глибокі страждання, зазнав важкого фізичного болю, внаслідок отриманих під час ДТП травм у період лікування втратив можливість вести звичний спосіб життя, зазнав душевних страждань, пов’язаних із винекненням незручностей в результаті неможливості експлуатації автомобіля та необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, а тому з урахуванням глибини і тривалості страждань позивача, вимог розумності і справедливості суд оцінює завдану йому моральну шкоду на суму 4 000 грн.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки, наявність вини у діях (бездіяльності)  відповідної особи; причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою; наявність реальної шкоди.

Згідно із ч.2 ст.59, ч.1 ст.60 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи позивачем та його представником не було надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджували те, що сім’я позивача і сам ОСОБА_3 через отримані ним під час ДТП тілесні ушкодження, лікування в лікарні, тимчасову втрату ним працездатності залишилися без засобів до існування, позивач був змушений саме в зв’язку з ДТП позичити 5 000 грн. під відсотки; а також доказів щодо приниження честі, гідності, ділової репутації позивача, пов’язаного із виникненням у керівництва Гайсинської СДПЧ за місцем роботи ОСОБА_3 негативної думки про нього та в зв’язку із цим іціювання питання про його подальше перебування на займаній посаді, звільнення його з роботи. Натомість зазначені обставини, на які посилався позивач та обгрунтовував свої позовні вимоги були  спростовані в судовому засіданні ним самим, зокрема, він пояснював суду, що після ДТП під час лікування у Гайсинській ЦРЛ йому за місцем роботи виплачувались усі, передбачені законодавством про працю України виплати (лікарняні, заробітна плата), витрати на лікування позивача не перевищували суми його доходу, службова перевірка по факту ДТП за його участю не проводилась, як і раніше він продовжує працювати  у Гайсинській СДПЧ водієм, що також підтвердив свідок ОСОБА_10, який викликався судом за клопотанням позивача.    

Оскільки позивачем та його представником під час розгляду та вирішення справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджували спричинення ОСОБА_3 відповідачем матеріальної шкоди у виді вимушеної позики в сумі 5000 грн., а також моральної шкоди, яка полягала у приниженні честі, гідності, ділової репутації позивача, то у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині необхідно відмовити через недоведеність.  

Крім того, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення із відповідача матеріальної шкоди, яка полягає у витратах позивача в сумі 475 грн. вартості проведеного автотоварознавчого дослідження № 1106 від 30 вересня 2008 р., необхідно відмовити в зв’язку із безпідставністю таких вимог. За правилами ст. 79 ЦПК України витрати на проведення сторонами судових експертиз відносяться до судових витрат та не можуть бути віднесені до матеріальної шкоди. Також з матеріалів справи вбачається, що  автотоварознавче дослідження № 1106 від 30 вересня 2008 р. проводилося на замовлення ОСОБА_3 під час заявлення ним цивільного позову у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України та було долучено до матеріалів цієї кримінальної справи, а позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.  Слід також зазначити, що при повторному зверенні ОСОБА_3 до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час розгляду справи цим складом суду він відмовився від позвоних вимог в частині вішкодування витрат на ремонт його автомобіля.

Суд також приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 2000 грн., понесених ОСОБА_3 у період з 01.09.2008 року по 08.12.2009 року на правову допомогу під час досудового слідства та розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ст.286 ч.1 КК України, необхідно відмовити, оскільки ці витрати за надання правової допомоги не відностяться до судових витрат у цивільній справі №2-234/2010 за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, яка розглядається у складі цього суду, а тому питання щодо відшкодування цих судових витрат повинно було вирішуватись під час розгляду кримінальної справи.

Вирішуючи питання про судові витрати суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, сплачені ОСОБА_3 251 грн. державного мита (судового збору), 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1 000 грн. судових витрат на оплату правової допомоги (а.с. 15), інші судові витрати є необґрунтованими.

    Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,  суд,-

Вирішив:

Змінені позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 198 (сто дев’яносто вісім) грн. відшкодування матеріальної шкоди,  4 000 (чотири тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачених ним 251 грн. державного мита (судового збору) та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1 000 грн. судових витрат за надання правової допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти діб з моменту його проголошення.  

Суддя