П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Чабан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області та інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Гречаного О.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 26.05.2009 року на її адресу надійшла копія постанови АЕ 147949 та копія фотознімку від 14.04.2009 року. Вказаною постановою на позивачку накладено стягнення в розмірі 300 грн. Позивачка просила суд поновити їй пропущений строк звернення до суду для оскарження вказаної постанови, скасувати постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення, оскільки вона правопорушення не вчиняла, бо не вміє керувати автомобілем та має відповідного посвідчення. Крім того, в надісланій копії постанови не міститься будь якої інформації про місце та обставини вчинення правопорушення, особу або орган, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, місце та дату розгляду справи та норму, якою встановлено відповідальність. Також прилад «Візир», яким було зафіксовано порушення, не є автоматичним засобом фіксації, тому зроблене за допомогою нього фото не може бути доказом по справі, інших доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Представник позивачки підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу в його відсутність, про що надав письмову заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, згідно якої проти позову заперечує, прохає розглядати справу без його участі у зв’язку із службовою зайнятістю та винести рішення відповідно до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Гречаним О.О. у відношенні ОСОБА_1, як власниці транспортного засобу, складено постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ №147949 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої 14.04.2009 року о 10 год. 59 хв. у м. Дніпропетровську на Кайдацькому мосту водій автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, в населеному пункті рухався зі швидкістю 86 км/г, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26 км, чим допустив порушення п. 12.4 ПДР України, швидкість руху вимірювалася приладом «Візир» №0812572. Вказаною постановою на ОСОБА_1 як на власника автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, на підставі ст.14-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Вказану постанову від 14.04.2009 року позивачка отримала рекомендованим листом 26.05.2009 року. У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропущення строку звернення до суду позивачкою та поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк розгляду адміністративної справи.
До постанови надано фотознімок, на якому вказано – «14:04:09, 10:59:31, Скорость ^086 км/ч, 0812572, Патруль – 064 км/ч, Кайдацкий мост» та зафіксовано задню частину автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1.
Ст. 254 КУпАП передбачає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, за виключенням випадків передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як виходить з технічних характеристик вимірювача швидкості «Візир», викладених в методичних рекомендаціях до нього, він не працює в автоматичному режимі, а для його функціонування обов’язково необхідно втручання людини, тому вимірювач швидкості «Візир» не можна віднести до працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, передбачених ст. 258 КУпАП. Через що у інспектора ДПС не було підстав, передбачених КУпАП для винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу та участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, фотознімок зроблений вимірювачем швидкості «Візир» не може бути належним доказом того, що позивачкою було перевищено, встановлене п.12.4 ПДР України, обмеження швидкості руху до 60 км/г, оскільки з нього не видно де саме було зафіксовано швидкість руху у 86 км/г – в межах населеного пункту, чи поза його межами.
Технічні засоби, які застосовується під час вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики, що визначаються ст. 1 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засобами вимірювальної техніки, у випадку, якщо вони підпадають під державний метрологічний нагляд, відповідно до ч. 2 ст. 11 цього закону дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони, відповідаючи встановленим для цих засобів вимогам точності, пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Відповідач не надав до суду будь-яких документів щодо сертифікації приладу марки «Візир» на предмет відповідності його стандартам, які діють в Україні, відповідно ст.ст. 15, 18 Декрету КМ № 46-93 від 10.05.1993 «Про стандартизацію і сертифікацію», які б дозволили визначити метрологічні характеристики засобу цього типу. Цим виключається можливість встановити передбаченим статтею 26 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядком використаний прилад на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів з метрології та можливість контролю його відповідності затвердженим типам такого роду засобів, ввезених на територію України.
Наведене в сукупності з відсутністю документів про дані державної повірки використаного засобу вимірювальної техніки та встановлену періодичність такої повірки, що була б проведена передбаченим статтею 28 закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядком, надає суду підстави для висновку про те, що відсутні характеристики похибок (невизначеності вимірювань), і згідно з ст. 10 цього закону дані використаного інспектором ДПС ДАІ приладу марки «Візир» належить визнати недопустимим засобом доказування для швидкості автомобіля, на водія якого накладено адміністративне стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії АЕ №147949 по справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2009 року, складену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Гречаним О.О. у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 254, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Декрету КМ № 46-93 від 10.05.1993 «Про стандартизацію і сертифікацію», суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області та інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Гречаного О.О. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з даним позовом до суду.
Скасувати постанову серії АЕ №147949 по справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2009 року, складену інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська Гречаним О.О. у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: