Справа № 2-1944/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
03 грудня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Лисенка В.О., при секретарі Самунь І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів – Приватного підприємства «Білінвест», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз - Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2008 року Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» та Приватне підприємство «Білінвест» уклали кредитний договір № 30/8 за умовами якого Приватне підприємство «Білінвест» отримало грошові кошти у сумі 700000 гривень, строком по 25.11.2008 року зі сплатою 27 % річних за використану частину кредиту та 1 % річних за невикористану частину кредитних коштів. 28.08.2008 року в якості забезпечення виконання за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білаз – Україна» були укладені договори поруки, відповідно до яких відповідачі поручилися перед позивачем відповідати за виконання позичальником – Приватним підприємством «Білінвест» взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 30/8 від 28.08.2008 року. Однак, позичальником умови, передбачені кредитним договором, не виконувались, у зв’язку із чим виникла заборгованість перед банком. Заборгованість по кредиту станом на 10.08.2009 року складає 696026,38 гривень, заборгованість за відсотками – 139888,16 грн., пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом – 83249,32 грн., пеня за прострочення сплати відсотків – 9326,74 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 696026,38 гривень, прострочену заборгованість за відсотками – 139888,16 грн., пеню за прострочення сплати заборгованості за кредитом – 83249,32 грн., пеню за прострочення сплати відсотків – 9326,74 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.
02.08.2010 року ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська провадження у справі в частині вимог до Приватного підприємства «Білінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Білаз - Україна» про стягнення заборгованості – закрито відповідно до ч. 1 ст. 15, ст.ст. 11, 16, ст. 130, п. 1) ч. 1 ст. 205 ЦПК України. Ухвала набрала чинності.
В судове засідання представник позивача не з’явився, надав клопотання про розгляд справи до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи. При винесенні рішення просив врахувати документи про закриття філії АКБ «Трансбанк».
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день, час і місце судового засідання сповіщені належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляли, письмових заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
З письмової згоди представника позивача суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі не з’явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Так, 28.08.2008 року Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» та Приватне підприємство «Білінвест» уклали кредитний договір № 30/8 за умовами якого Приватне підприємство «Білінвест» отримало грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії у сумі 700000 гривень, строком по 25.11.2008 року зі сплатою 27 % річних за використану частину кредиту та 1 % річних за невикористану частину кредитних коштів, що підтверджується копією кредитного договору.
Позивач свої обов’язки щодо надання кредитних коштів виконав.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Однак, позичальником умови, передбачені кредитним договором, не виконувались, у зв’язку із чим виникла заборгованість перед позивачем. Заборгованість по кредиту станом на 10.08.2009 року складає 696026,38 гривень, заборгованість за відсотками – 139888,16 грн., пеня за прострочення сплати заборгованості за кредитом – 83249,32 грн., пеня за прострочення сплати відсотків – 9326,74 грн., що підтверджується наданими розрахунками суми позову, претензією на ім’я позичальника з доказами її відправлення, відповіддю на претензію від 19.12.2008 року за підписом директора ПП «Білінвест» ОСОБА_2, згідно якої підтверджено наявність заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 19.12.2008 року складала 717331,56 грн.
28.08.2008 року в якості забезпечення виконання за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до яких відповідачі поручилися перед позивачем відповідати за виконання позичальником – Приватним підприємством «Білінвест» взятих на себе зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 30/8 від 28.08.2008 року. Відповідальність поручителів та позичальника є солідарною, що передбачено умовами договорів поруки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Таким чином, з відповідачів на користь позивача - Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» слід стягнути солідарно заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 696026,38 гривень, прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 139888,16 грн., пеню за прострочення сплати заборгованості за кредитом в розмірі 83249,32 грн., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 9326,74 грн.
Враховуючи, що позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати і його вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» заборгованість за кредитним договором № 30/08 від 28.08.2008 року в розмірі 696026 (шістсот дев’яносто шість тисяч двадцять шість) гривень 38 копійок, прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 139888 (сто тридцять дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок, пеню за прострочення сплати заборгованості за кредитом в розмірі 83249 (вісімдесят три тисячі двісті сорок дев’ять) гривень 32 копійки, пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 9326 (дев’ять тисяч триста двадцять шість) гривень 74 копійки, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень, а всього 930440 (дев’ятсот тридцять тисяч чотириста сорок) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.ст. 223, 233 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В.О. Лисенко