Справа № 2а-8445/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
судді Курбанова Н.М.
при секретарі Петренко Ю.К.
розглянувши у відкритому судовому у письмовому провадженні засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі Донецької області про зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що віднесений до категорії дітей війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем з 01 січня 2006 року не у належному розмірі, чим були порушені його права та інтереси.
Просить поновити пропущений строк звернення до суду, зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплатити доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Крім того, вважає що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом прав.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі Донецької області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 01 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 387 гривень, з 01 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 гривень 06 копійок та 415 гривень 11 копійок.
Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов"язання призвести нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року є необґрунтованими по суті.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку, що цивільний позов позивача підлягає задоволенню частково, а саме, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. і з 22.05.2008 року по 31.04.2010 року.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2007 року, - задовольнити частково .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячні доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Н.М. Курбанова