ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

07.09.2006                                                                                   Справа № 2/112 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П..

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

з участю :

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 1.06.2006р. у справі

за позовом         Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Кіровоград

до відповідача-1  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

     відповідача-2 Дочірнього підприємства державної компанії “Укрспецпроект” державного зовнішньоторговельного підприємства “Спецтехноекспорт”, м. Київ

про визнання договору недійсним

 

В С Т А Н О В И В :

 

   6.04.2006р. до господарського суду Кіровоградської області надійшов позов приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.01.2006р., укладеного між відповідачами. Свої вимоги ОСОБА_3 мотивував тим, що він є орендарем нерухомого майна, яке розташовано за адресою : АДРЕСА_1 та знаходилось на балансі Кіровоградській КЕЧ району. Свої обов'язки за договором оренди позивач виконував належним чином. В грудні 2005р. він надіслав дочірньому підприємству державної компанії “Укрспецпроект” державному зовнішньоторговельному підприємству “Спецтехноекспорт” (далі ДП “Спецтехноекспорт”) пропозицію укласти договір купівлі-продажу орендованого майна, але відповідач-2 лист залишив без відповіді. У лютому 2006р. позивач дізнався про те, що відповідачі уклали договір купівлі-продажу майна, що орендувалось ОСОБА_3. В зв'язку з тим, що вказаний договір порушує право позивача на викуп орендованого майна,  ОСОБА_3 просив визнати його недійсним.

   

    Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 1.06.2006р. (суддя Деревінська Л.В.) в задоволенні позову відмовлено.

 

    Не погодившись з рішенням ПП ОСОБА_3  звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, проси рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив що суд справу розглянув у відсутність позивача. Судом не враховано, що ДП “Спецтехноекспорт” не мало повноважень здійснювати продаж спірного майна.

 

    Позивач і його представник, та представник ДП “Спецтехноекспорт” в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явились. Про причини неявки відповідач-2 суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість

______________________________________________________________________________

Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 31.08. по 5.09.2006р.

 

розгляду справи у відсутність позивача та відповідача-2, яких належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

 

    У своєму відзиві ПП ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

   

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача-1 та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи вбачається, що свої вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного відповідачами 12.01.2006р., ПП ОСОБА_3  обґрунтовував тим, що він, як орендар зазначеного майна належним чином виконував свої обов'язки, звернувся до ДП “Спецтехноекспорт” з пропозицією придбати вказане майно, але не отримав відповіді, внаслідок чого його права орендаря на викуп майна було порушено.

    Судом першої інстанції дана оцінка правовим підставам позову ПП ОСОБА_3  При цьому суд правильно врахував, що укладений позивачем договір оренди військового майна (а.с.9-13) не надає орендарю переважного права на його придбання. Законом України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” та Положенням про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил (затв. Постановою КМ України №1919 від 28.12.2000р.) не передбачено переважне право орендарів військового майна на його купівлю.

    Таким чином, розглянувши позов і обговорив його правові підстави, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

 

    В своїй апеляційній скарзі позивач навів вже інші підстави, за якими він просив визнати договір купівлі-продажу недійсним, зазначивши, що ДП “Спецтехноекспорт” не мало право здійснювати продаж спірного майна, фактично тим самим змінивши підстави позову.

    Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги зважає на таке.

    З наданих під час апеляційного перегляду справи відповідачем-1 доказів вбачається, що відчуження спірного майна здійснено належним чином вповноваженою на це особою, яка діяла на підставі договору комісії, укладеного із міністерством оборони України, у веденні якого знаходилось спірне військове майно. Само відчуження здійснено на конкурсних засадах, з розміщенням інформації про намір провести конкурс у засобах масової інформації.

    За таких обставин суд доходить до висновку про те, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

 

    Щодо посилання позивача на розгляд справи судом першої інстанції у його відсутність, то з матеріалів справи вбачається, що позивача було належним чином по відмовлено про час та місце розгляду справи та надано реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні, або забезпечити явку до суду свого представника.

    Під час апеляційного перегляду справи позивач також не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, намагаючись затягнути розгляд його скарги на невизначений строк, що є неприпустимим з огляду на приписи ст.6 Конвенція про захист прав людини та основних свобод щодо розумності строків судового провадження.

 

    З огляду на викладене колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.

   

    Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -

 

 

 

 

 

 

П О С Т А Н О В И В :

 

    Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 1.06.2006р. -без змін.

           

 

    Головуючий                                                                                                  А.О. Логвиненко

 

    Суддя                                                                                                           О.В. Чус

 

    Суддя                                                                                                            П.П. Павловський