Справа № 2 – 5568- 2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Неминущому Г.Л.
при секретарі - Муліховій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
08 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов»янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити певні дії, обґрунтував свої вимоги тим, що 06 листопада 2009 року Слов»янським міськрайонним судом Донецької області було прийнято рішення за позовом ОСОБА_2 до Слов»янської мської ради про визнання права власності на об»єкти самочинного будівництва, яким ОСОБА_2 було вімовлено та право власності насамочинне будівництво за нею визнано не було. Я19.08.2010 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що згідно державного акту про право ведення приватної власності на землю, виданого 20.09.1999 року, вона є власником земельної ділянки по переулку Андріївському 36 м .Слов»янська Донецької області. ОСОБА_2 не отримавши його згоди як співвласника побудувала сарай та тамбур по АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 грудня 2009 року рішення Слов»янського міськрайонного суду залишено без змін.
Протягом п»яти місяців він наполягає на тому, щоб відповідачка знесла незаконно побудовані спорди, так як вони заважають йому, тамбур заважає йому навіть нормально відчиняти двері, але відповідачка не реагує на його прохання ізносити незаконно побудовані споруди наміру не має. Також ці самовільно збудовані споруди згідно висновку Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Донецькій області створюють небезпеку для життя та здоров»я людей, оскільки відсутній будь - який технічний висновок щодо відповідності об»єктів нормам та правилам, державним стандартам, архітектурним вимогам, а також місцевим правилам забудови.
Так як вирішити це питання мирним шляхом не можливо він вимушений звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав та просив суд зобов»язати ОСОБА_2 знести у термін до 1 жовтня 2010 року самовільно побудовані споруди сарай та тамбур, покласти судові витрати.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, пояснив, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1985 року. На цей час незаконно побудовані ОСОБА_2 споруди, сарай та тамбур, вже були, але чи саме позивачкою вони були побудовані він з достовірністю не знає, ці споруди заважають йому відкривати двері до його квартири та створюють перешкоду для газової мережі, що небезпечно для життя та здоров»я. Крім того, оскільки ці споруди були побудовані відповідачкою самовільно, він вважає, що вони підлягають зносу.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засідання позовні вимоги не визнала, просила у їх задоволенні відмовити, пояснив, що споруди існують за вказаною адресою з 1979 року. Ці споруди були побудовані КП ЖЕК №1, а не нею особисто.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Як встановлено в судовому засіданні позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 07.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов»янського нотаріального округу Соловар В.І., зареєстрований в реєстрі за № 473.
Співвласником належного позивачу майна є відповідачка ОСОБА_2, якій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 лютого 2000 року, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2
06 листопада 2009 року Слов»янським міськрайонним судом Донецької області було прийнято рішення за позовом ОСОБА_2 до Слов»янської мської ради про визнання права власності на об»єкти самочинного будівництва, яким ОСОБА_2 було відмовлено та право власності на самочинне будівництво за нею визнано не було.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 грудня 2009 року рішення Слов»янського міськрайонного суду залишено без змін.
Суд не приймає до уваги пояснення позивача щодо того, що самочинно збудовані споруди заважають йому відкривати двері до його квартири, оскільки вони спростовуються відповіддю Слов»янської міської ради від 20.12.2010 року, відповідно до якої вхідні двері у квартиру №11, де мешкає позивач, відкриваються впритул до прибудови до квартири № 12 таким чином, що мається достатнього місця для входу, хвіртка у двір будинку по АДРЕСА_1 розташована з вулиці Шевченко.
Суд також не приймає до уваги пояснення позивача щодо того, що побудовані споруди створюють перешкоду для газової мережі, що небезпечно для життя та здоров»я з наступних підстав.
Відповідно до ухвали суду Слов»янським управлінням по газопостачанню і газифікації ВАТ «Донецькоблгаз» було проведено обстеження вводу газопроводу до квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що в результаті виповненої прибудови до об»єдних квартир № 12 та № 13 даного домоволодіння ділянка ввідного газопроводу низького тиску опинилась саме на покрівлі її прибудови, що є порушенням вимог розділу 4 ДБН в.2.5.- 20-2001 « Газопостачання». ОСОБА_2 надано припис про необхідність реконструкції даної ділянки газопроводу. У зв»язку з даними порушеннями була опломбована побутова газова плита в квартирі відповідачки. При перевірці 13.12.2010 року встановлено, що раніше встановлена пломба не порушена.
Таким чином, самовільно побудовані споруди не створюють небезпеки для життя та здоров»я людей.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України нерухоме майно за рішенням суду підлягає зносу за рахунок особи, що його побудувала.
Як вбачається з пояснень позивача ці споруди, сарай та тамбур, були побудовані відповідачкою самовільно та він вважає, що вони підлягають зносу.
Як наполягає в судовому засіданні відповідач самовільно побудовані споруди, сарай та тамбур, були побудовані у 1979 році КП ЖЕК №1. Тому відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України суд не може зобов»язати відповідачку знести ці споруди. На балансі КП ЖЕК №1 будинок АДРЕСА_1 вже на знаходиться, про свідчить начальника управління комунальної власності Слов»янської міської ради.(а.с.44).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не доведено ті обставини на які він посилається у своєму позові, тому позовні вимоги задоволенні не підлягають за відсутності підстав.
Керуючись ст.ст. 10, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 376 ЦК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити певні дії – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті.
Суддя
Слов’янського міськрайонного суду Г.Л.Неминущій