Справа №11-а- 1042 2010 року             Головуючий у 1-ій інстанції –Сарап М.Б.

Категорія-ч.1 ст.122 КК України             Доповідач у 2-ій інстанції - Борщ В.С.

                    У Х В А Л А

                І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 року         Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

    Головуючого: Драного О.П.

    Суддів: Палійчука А.О., Борща В.С.                                 З участю прокурора – Добрової Н.І.

    Потерпілого – ОСОБА_3

    Представника потерпілого – ОСОБА_4

    Засудженого –  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді кримінальну справу   за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_4  на вирок Бобринецького районного  суду  від 23 вересня 2010 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою,  одруженого, на утриманні має троє малолітніх дітей, не працюючого,  раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України та  призначено покарання  у виді  позбавлення волі  строком один   рік.

На підставі ст. 75 КК України від  відбування  покарання звільнено з випробуванням  з іспитовим строком один рік  та з покладенням відповідно   до ст. 76 КК України  обов ’язку   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу   органів  кримінально-виконавчої системи   та   періодично з’являтися в ці  органи для реєстрації .  

Стягнуто   з     ОСОБА_5    на користь  ОСОБА_6  матеріальну шкоду  в  сумі   227 грн. 13 коп.,   моральну шкоду в сумі  2 000 грн., та витрати  на правову допомогу в сумі  500 грн.

    Суд визнав  ОСОБА_5 винним втім, що він скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я,  при наступних   обставинах:

02.04.2009 року близько 11.00 години ОСОБА_5, знаходячись на своїй земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_6 в селі Кетрисанівка, Бобринецького району, Кровоградської області,  де під час сварки за їхні межі між ним,  та ОСОБА_6,1939 року народження, на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс останньому один удар палицею по лівій руці від чого ОСОБА_6 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 269 від 30.09.2009 року наступні тілесні ушкодження:        

синець на тильній поверхні лівої кисті, садно на першій фаланзі вказаного пальця лівої руки, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Поперечний перелом проксимального метафізу основної фаланги 2 пальця лівої кисті, з широкою лінією перелому, має ознаки середнього ступеня тяжкості, як такий, що викликав тривалий розлад здоров’я більше ніж на 21 день.  

    В апеляції потерпілий ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_4

просять змінити вирок суду в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути її у розмірі 10 000 грн. враховуючи принципи, наведені у рішеннях Європейського суду та  враховуючи не тільки довготривалий період фізичних та духовних страждань, відчуття болю та оніміння у місці перелому у холодну пору року, але і втрату роботи в умовах сільського життя, суттєвого розладу життєвих зв’язків.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим,   думку потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які підтримали свою апеляцію, думку засудженого ОСОБА_5, який просив не задовольняти апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не  підлягає  задоволенню.

Винність засудженого ОСОБА_5 у скоєні злочину ніким не оскаржується та підтверджується доказами добутими досудовим слідством і перевіреними в судовому засіданні: показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, судово-медичного експерта ОСОБА_15,  висновком судово-медичної експертизи  № 269  від  30.09.2009 року згідно якої  у ОСОБА_6  виявлені наступні тілесні ушкодження :

синець на тильній поверхні лівої кисті, садно на першій фаланзі вказаного пальця лівої руки, вказані тілесні ушкодження  мають загальні ознаки дії тупих предметів ( предмету )  могли виникнути в термін що вказаний в направлені, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Поперечний перелом проксимального метафізу основної фаланги 2 пальця лівої кисті, з широкою лінією перелому, згідно наказу № 6 від 17.01.1995 року, правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень має ознаки середнього ступеня тяжкості, як такий, що викликав тривалий розлад здоров’я більше ніж на 21 день.                                                                       а.с. 43-44;

   -      протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_5, в ході якого він розповів про обставини сварки з ОСОБА_6, та показав місце де це відбувалась, в якому положенні   він знаходився  на ОСОБА_6, з його слів , після   падіння з ним на землю, та як він тримав палицю, яку хотів забрати у ОСОБА_6.           а.с.   38 ;

   -      фототаблицею до протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного  ОСОБА_5, згідно яких засвідчені покази  підозрюваного .                                а.с.   39-40 ;

   -       протоколом зводин віч-на-віч між підозрюваним  ОСОБА_5, та потерпілим  ОСОБА_6, згідно якого , потерпілий прямо вказує на підозрюваного ОСОБА_5, як на особу яка навмисно спричинили йому тілесні ушкодження палицею  02.04.2009 року.   а.с. 33;

   -       Амбулаторною карткою  з Бобринецької  ЦРЛ № 13617  з 1978 року на ОСОБА_6, згідно запису від  06.04.2009 року ОСОБА_6 звернувся  за допомогою до лікаря у зв’язку з тілесними ушкодженнями  які він отримав   02.04.2009 року від удару  ОСОБА_5 палицею, на їх земельні ділянці селі Кетрисанівка Бобринецького району.                              

Дії засудженого ОСОБА_5 суд  вірно кваліфікував за ч. 1 ст. 122 КК України,  оскільки він   скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.  

         Призначаючи покарання   ОСОБА_5    суд у відповідності до ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним  злочину, особу винного, обставини,  які пом’якшують та обтяжують покарання підсудного.

Обставин, які б пом’якшували,   або  обтяжували покарання підсудного – судом не  встановлено.  

          Злочин скоєний ОСОБА_5 віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

За місцем  проживання засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно.

На підставі викладеного, враховуючи, що  ОСОБА_5  до кримінальної  та адміністративної відповідальності раніше  не притягувався,   з урахуванням його віку, стану здоров’я, сімейного стану, а також того, що у нього на утриманні знаходяться троє малолітніх дітей, суд прийшов до вірного висновку про те, що необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів повинно бути призначене  покарання в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства шляхом встановлення йому іспитового терміну та покладення обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вірно позов потерпілого ОСОБА_6  частково задовольнив ,   та стягнув в порядку    ст. ст. 1166, 1167 ЦК України  з  ОСОБА_5  матеріальну шкоду в сумі 227 грн. 13 копійок – витрати  понесені потерпілим на закупівлю ліків, які підтверджуються письмовими  матеріалами справи, моральну шкоду в розмірі    2 000 грн.,  оскільки в судовому засіданні , та під час досудового слідства достовірно встановлено, що безпосередньо умисними, злочинними  діями  тільки підсудного   ОСОБА_5   потерпілому  завдана зазначена матеріальна і    моральна шкода,   та  яка ним,  не відшкодована .

В апеляції наводяться рішення Європейського Суду «Смирнови проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Райкевич проти  Росії « від 28 жовтня 2003 року « Михєєв проти Росії» від 26.01.2006 року, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.03.2003 року за позовом ОСОБА_16 до ТОВ Редакції газети «Україна- Центр» та ОСОБА_17, які ніякого відношення до даної справи не мають, так як в даних рішеннях не розглядались випадки спричинення тілесних ушкоджень, а розглядались: конфіскація паспорта особи, допущені порушення національного законодавства, публікація в газеті.

    В апеляції не вказано на скільки потерпілий втратив працездатність: потерпілий 1939 року народження, пенсіонер, заключення комісії про втрату працездатності відсутнє, не вказано в чому виразився суттєвий розлад життєвих зв’язків, не вказано які значні подальші зусилля прикладались для виправлення ситуації, крах яких планів виник у потерпілого.

    Потерпілий 03.04.2009 року сам відмовився від первинної хірургічної обробки, хворіє вираженим остеопорозом (а.с.44,168).

          Враховуючі викладене, матеріальний стан засудженого, принципи розумності та справедливості, а також те, що потерпілий переніс фізичні та моральні страждання: гнітючий стан душі, відчуття приниження гідності; на протязі літа та восени не міг нормально виконувати фізичну роботу по догляду за худобою та господарством, що в холодну пору року він продовжує відчувати ниючу біль у переломленому місці суд вірно стягнув на користь потерпілого з засудженого 2000 грн. моральної шкоди.

    Підстав для збільшення суми стягнення моральної шкоди колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст.ст. 362, 366  КПК України, колегія суддів, -

                    У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію апеляцією потерпілого ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_4  залишити без задоволення, а  вирок Бобринецького районного  суду  від 23 вересня 2010 року відносно ОСОБА_5 без зміни.                                

Судді: