Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-4309/2010 року Головуючий у 1-й інстанції – Щенюченко С.В.
Категорія - 25 Доповідач - Спірідонова Л.С.
УХВАЛА
Іменем України
26 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Полежая В.Д.
Суддів - Спірідонової Л.С.; Савченко С.О.
при секретарі - Салабай М.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» і ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 29.06.2005 року між страховою компанією та ОСОБА_1 укладено договір страхування автомобіля ЗАЗ-ДЕО, що належить останньому на праві власності. Розмір страхової суми складає 34 000 грн.
18 січня 2006 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2, автомобіль ОСОБА_1 було пошкоджено, тобто настав страховий випадок.
На підставі страхового акту № 7828 від 03.03.2006 року ОСОБА_1 22.03.2006 року виплачено страхове відшкодування в сумі 10 007 грн. 91 коп.
На підставі акту № 8774 від 04.05.2006 року виплачено додатково 10.05.2006 року ще 6 757, 11 грн.
За рішенням суду ОСОБА_1 також виплачено 8 896, 22 грн. матеріальних збитків, 3 500 грн. моральної шкоди та 1 076, 66 грн. судових витрат, згідно платіжного доручення № 2987 від 19.04.2007 року.
Всього компанія виплатила ОСОБА_1 30 тисяч 307 грн. 90 коп.
Винним в ДТП є ОСОБА_2, відповідальність якого перед третіми особами була застрахована в АТ «Українська пожежно-страхова компанія», яка в свою чергу 26.12.2006 року в якості страхового відшкодування виплатила ОСОБА_1 13 тисяч 988 грн. 06 коп.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 незаконно отримав страхове відшкодування у двох страховиків, а тому кошти в сумі 13 988, 06 грн. повинні бути повернуті до СК «Кредо».
Крім того в порядку регресу ОСОБА_2 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія» повинні відшкодувати виплати, здійсненні ОСОБА_1 згідно договору страхування.
Просила стягнути з ОСОБА_2 та АТ «УПСК» заподіяну шкоду в порядку регресу в розмірі 30 307 грн. 90 коп., а також судові витрати за сплату судового збору 303 грн. 08 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн., а також з ОСОБА_1 – 13 988 грн. 60 коп., як борг перед СК «Кредо».
Рішенням Новомиргородського райсуду від 28 квітня 2010 року позов задоволено частково.
З ОСОБА_1 на користь СК «Кредо» стягнуто 13 988 грн. 08 коп., як надлишково отриманих коштів та судові витрати.
З ОСОБА_2 на користь страхової компанії стягнуто 510 грн. франшизи та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено за спливом позовної давності.
Суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог щодо ОСОБА_1, оскільки відшкодування від двох страховиків він отримав неправомірно. Стосовно вимог до АТ «УПСК» – сплив трьохрічний строк позовної давності.
В апеляційній скарзі СК «Кредо» ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмовлених позовних вимог, ухвалення нового рішення про їх задоволення в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог заявлених до нього.
Сторони вказують на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СК «Кредо» підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2005 року між СК «Кредо» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту з терміном дії до 28.06.2010 року. Згідно п.4.1 договору, у разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхове відшкодування.
Судом першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів достовірно встановлено, що страховий випадок настав 18.01.2006 року.
На виконання умов договору страхова компанія виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування, зокрема 22.03.2006 року – 10 007 грн. 91 коп., 10.05.2006 року – 6 757 грн. 11 коп., 19.04.2007 року – 8 896 грн. 22 коп.
При цьому колегія суддів зазначає, що остання виплата була здійснена за рішенням суду від 19.06.2006 року, яким всього на користь ОСОБА_1 було стягнуто 13 472 грн. 88 коп., з яких 8 896 грн. 22 коп. – збитки, 3 500 грн. – моральна шкода, та 1 076 грн. 66 коп. – судові витрати.
В судовому засіданні позивач змінив вимоги стосовно відповідальності за моральну шкоду та судові витрати, оскільки вони понесені з розглядом попередньої справи і на їх відшкодуванні не наполягав.
Доводами апеляційної скарги є відмова у стягненні збитків з АТ «Українська пожежно-страхова компанія», оскільки з моменту останньої виплати 19.04.2007 року до дня звернення до суду 13.10.2009 року строк позовної давності не збіг.
Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи суд не звернув увагу на положення 4.1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснення викладені в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» про те, що в одне провадження об’єднанні вимоги однієї юридичної особи ТДВ «Страхова компанія «Кредо» до іншої страхової компанії АТ «Українська пожежно-страхова компанія» і які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Оскільки, згідно ст. 16 ЦПК України, абз. 2 п.4 зазначеної постанови не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства провадження у справі щодо вказаних позовних вимог повинно бути закрито.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, вони задоволенню не підлягають, оскільки суперечать умовам страхового договору, відповідно до ч. 14.25 якого, він зобов’язаний був сповістити страховика про одержання відшкодування від іншої страхової компанії та повернути надлишково отриману суму.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, ч.1 п.1 ст.307, 308, ч.1 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» - задовольнити частково.
Рішення Новомиргородського районного суду від 28 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - скасувати, провадження по справі в цій частині закрити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Л.С. Спірідонова