Справа № 22-1708/2010 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 5 Романова М.Ю.
Доповідач Кутурланова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Майданіка В.В.
При секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, відкритого акціонерного товариства «Проектно-будівельна фірма «Херсонбуд», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління комунальною власністю Херсонської міської ради, АКБ «Укрсоцбанк» про скасування рішення органу місцевого самоврядування про видачу свідоцтва про право власності, -
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до виконкому Херсонської міської ради, ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» про визнання права власності і усунення перешкод в користуванні майном.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалися на те, що вони є власниками квартир № 25 та № 19 у будинку АДРЕСА_1 та разом з іншими власниками квартир є співвласниками всіх допоміжних приміщень загального користування у будинку.
Однак, на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради №592 від 19.12.2006 року ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» видано свідоцтво про право власності на офісні приміщення, загальною площею 270,8 кв.м. по АДРЕСА_1, хоча фактично це приміщення технічних підвалів і належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир цього будинку.
Позивачі просили суд скасувати рішення виконкому Херсонської міської ради №592 від 19.12.2006 року і визнати за ними право спільної сумісної власності на підвали загального користування площею 270,8 кв.м. по АДРЕСА_1.
В ході розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги і остаточно просили суд скасувати п.1.15 рішення виконкому Херсонської міської ради №592 від 19.12.2006 року та визнати право спільної сумісної власності на підвали загального користування площею 270,8 кв.м. по АДРЕСА_1 за мешканцями будинку (а.с.38).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 02 листопада 2009 року до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено управління комунальною власністю Херсонської міської ради (а.с.48)
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 лютого 2010 року до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено АКБ «Укрсоцбанк» (а.с.99).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, ВАТ «ПБФ «Херсонбуд», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління комунальною власністю Херсонської міської ради, АКБ «Укрсоцбанк» про скасування рішення органу місцевого самоврядування про видачу свідоцтва про право власності – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити у повному об”ємі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В письмових запереченнях ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на їх безпідставність, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв»язку із чим просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими у справі доказами, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 13.09.2006 року, виданого згідно рішення Херсонської міської №396 від 12.09.2006 року належить на праві приватної власності кв.№ 25 у будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01.11.2006 року належить на праві приватної власності кв.№ 19 у будинку АДРЕСА_1.
Будинок АДРЕСА_2 будувався на підставі інвестиційних договорів про дольову участь у будівництві.
09.02.1993 року між ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» та КП «Херсонкомунтранссервіс» АТП-16528 укладено договір співробітництва на сумісне дольове будівництво «під ключ» 107-ми квартирного жилого будинку по провулку Смоленському, а додатковою угодою від 13.07.2006 року визначено долю інвестування ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» – офісні приміщення на цокольному поверсі, загальною площею 270,8 кв.м.
29.12.2005 року будинок пред»явлений державній приймальній комісії при здачі його в експлуатацію, який був прийнятий в експлуатацію у цілому, акт затверджений рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 30.12.2005 року № 639.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ВАТ «ПБФ «Херсонбуд» отримало у власність спірний об»єкт нерухомості на законних підставах, оскільки спірні приміщення збудовані за їх кошти згідно інвестиційних договорів, право власності оформлено на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради №592 від 19.12.2006 року, прийнятому у відповідності до чинного законодавства та в межах компетенції органу місцевого самоврядування.
Оскільки будинок АДРЕСА_2 не перебував у комунальній чи державній власності, а будувався на підставі інвестиційних договорів з майбутніми власниками квартир, іншими інвесторами, у тому числі ВАТ «ПБФ «Херсонбуд», суд обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини не регулюються нормами права про приватизацію державного житлового фонду.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з”ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, і, дійшовши висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, як не обґрунтовані законом, доказами та такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді