КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

09 грудня 2010 року                                                              м. Хмельницький

 Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

        Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі: головуючого – судді Баса О.Г.,

        суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,

                при секретарі: Гриньовій А.М.,

за участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5737 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду від 03 листопада 2010 року у справі за заявою головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку без її згоди.  

    Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку без її згоди . Посилався на те, що 01.11.2010 року ОСОБА_1 була госпіталізована в  психіатричну лікарню  за направленням лікаря швидкої допомоги у зв’язку з наявністю у неї важкого психічного розладу, який обумовлює її небезпеку для себе та оточуючих. У лікарні ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів психіатрів, яка підтвердила необхідність госпіталізації.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 03 листопада 2010 року заяву задоволено. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, поміщено в психіатричний заклад – Хмельницьку обласну психіатричну лікарню №1, без її усвідомленої згоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви. Вважає рішення незаконним і необґрунтованим, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Посилається на те, що примусова госпіталізація та лікування у стаціонарі застосовані до неї виключно на __________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Місінкевич А.Л.                                                                    Справа № 22ц-5737

Доповідач: Матковська  Л.О.                                                                                                        Категорія № 58,71

підставі наявності психічного захворювання, а події, про які стверджує заявник, місця не мали. Зазначає, що суд порушив її права, передбачені ст. 22 та 25 Закону України «Про психіатричну допомогу».

    Апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

    Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює лікарем–дієтологом лікарні, проживає одна, страждає на параноїдну шизофренію, безперервного типу перебігу зі стабільним дефектом, являється інвалідом 2 групи, в 2008 році та в 2009 році проходила лікування, один раз за власною згодою.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

1 листопада 2010 року ОСОБА_1 була госпіталізована каретою швидкої допомоги з місця роботи в стадії загострення хвороби. Згідно супровідного листа станції швидкої допомоги відмічено: за місцем роботи агресія до оточуючих, неадекватна поведінка (в котел з супом насипала пральний порошок), за висновком медичної комісії в день госпіталізації хвора мала ознаки загострення хвороби і потребувала госпіталізації в зв’язку з безпосередньою небезпекою для неї та оточуючих.

В засіданні апеляційного суду за клопотанням ОСОБА_1 приймала участь її представник ОСОБА_3 та забезпечено право на безоплатну юридичну допомогу адвоката ОСОБА_4

За заявою сторони апелянта була допитана в якості свідка ОСОБА_2, якій, зі слів старшої медсестри, стало відомо, що ОСОБА_1 госпіталізована до психіатричного закладу за місцем роботи в зв’язку з неадекватною поведінкою (зокрема, кинула телефон в чан).

Заслухавши пояснення всіх учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність госпіталізації ОСОБА_1 в психіатричний заклад без її усвідомленої згоди є правильними, ґрунтуються на матеріалах справи, висновках медичної комісії, які не були спростовані ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду.  

Доводи апеляційної скарги також не містять посилань на докази, які б спростовували те, що ОСОБА_1 була госпіталізована в період загострення хвороби за наявності для цього медичних показань.

Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду від 03 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/  

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                    Л.О.Матковська