Справа № 1-120/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року        Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді С.К. Медвецького при секретарі О.О. Середі за участю прокурора Р.А. Джежик, захисників І.Є. Задніпровського, А.М. Човганюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, працюючого електрозварювальником у Гайсинському міському парку ім. Б.Хмельницького, несудимого; в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

Встановив:

29.11.2006 року близько 19 год. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заволодіння чужим майном, в приміщенні гральних автоматів по АДРЕСА_2 повалив на землю та почав душити оператора гральних автоматів ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, а потім з шафи відкрито викрав гроші в сумі 128 грн., що належать приватному підприємцю ОСОБА_3

В судовому засіданні підсудний вини не визнав зовсім, пояснив, що 29.11.2006 року близько 19 год. був у приміщенні гральних автоматів по АДРЕСА_2, однак не застосовував до потерпілої фізичне насильство та не викрадав гроші в сумі 128 грн.

Категорично заперечив свою вину у спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень та у відкритому заволодінні чужим майном, просив його виправдати.

Незважаючи на повне заперечення вини, винуватість ОСОБА_1 в скоєнні злочину беззаперечно підтверджується такими доказами:

·  потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 29.11.2006 року у вечірній час підсудний разом з ОСОБА_4 прийшли грати на гральні автомати; вона розміняла ОСОБА_4 50 грн. і той грав у автомати, а підсудний стояв біля нього та дивився; через деякий час ОСОБА_4 поїхав за грошима, а підсудний залишився біля неї; у подальшому ОСОБА_1 схопив її за шию і почав душити; в цей час в приміщення зайшов ОСОБА_4, який відтягнув підсудного, однак останній підбіг до шафи і викрав звідти гроші в сумі 128 грн. ОСОБА_4 побіг його доганяти та приніс 110 грн., пояснивши, що відібрав їх у ОСОБА_1;

·  свідок ОСОБА_4 пояснив, що 29.11.2006 року разом з підсудним приїхали грати на ігрові автомати по АДРЕСА_2; через деякий час він поїхав по гроші, оскільки вони у нього закінчилися; повернувшись в приміщення гральних автоматів, він побачив, як ОСОБА_1 душить потерпілу, відтягнув його, однак підсудний підбіг до шафи, витягнув звідти гроші і почав тікати; наздогнавши підсудного він забрав у нього гроші в сумі 110 грн., які повернув потерпілій;

·  за протоколом огляду місця події встановлено, що місцем події є приміщення гральних автоматів по АДРЕСА_2, яке орендує ОСОБА_3 (а.с.4-5);

·  відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 332 від 30.11.2006 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці шиї, голови, синця в ділянці правого повіка лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.23);

2

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а.с.27, 51) в судовому засіданні підтверджено, що 29.11.2006 року їм повідомили про те, що ОСОБА_1 відкрито викрав гроші в сумі 128 грн. з приміщення гральних автоматів.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Невизнання вини підсудним суд визнає правомірною позицією захисту власних інтересів і до уваги не приймає, оскільки така позиція ОСОБА_1 і його показання спростовуються наведеними вище переконливим доказами, які беззаперечно підтверджують, що він застосувавши до ОСОБА_2 фізичне насильство, відкрито викрав з приміщення гральних автоматів гроші в сумі 128 грн. При цьому потерпіла та свідок ОСОБА_4 вказали на підсудного, як на особу, що скоїла злочин.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що вчинений злочин є тяжким, дані про особу підсудного, який раніше несудимий, позитивно характеризується і вважає за можливе, незважаючи на вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.

У відповідності до ст.23, 1168 ЦК України, вирішуючи заявлений ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 2 500 грн. з ОСОБА_1, суд виходить з меж заявлених вимог, змісту та обсягу моральних страждань потерпілої, запропонованих критеріїв визначення розміру збитків, а також відсутність в судовому засіданні доказів, що умисел ОСОБА_2 обумовив настання шкоди.

При цьому суд, з урахуванням пояснень потерпілої та обставин справи визнає, що ОСОБА_2 зазнала моральних страждань у вигляді фізичного болю, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення її стану здоров'я, жах, паніку, страх, занепокоєння через неможливість тривалий час вести звичний спосіб життя, внаслідок здійснення на неї нападу.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості, необхідності забезпечення належної компенсації моральних витрат потерпілої, тому розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає в сумі 1 000 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 200 грн. за надання юридичної допомоги.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд -

Присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом трьохрічного іспитового строку він не вчинить нового злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 200 грн. за надання юридичної допомоги.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.