Справа № 2а-6615/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року м.Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого – судді Кондратюка В.І.,
розглянувши в скороченому провадженні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради, Коростенської дистанції електропостачання Південно-Західної залізниці про зобов’язати провести нарахування та виплатити кошти, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду і просить зобов’язати Коростенську дистанцію електропостачання Південно-Західної залізниці зобов’язати провести нарахування коштів за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року в сумі 10634,17 грн. та передати до управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради розрахункові документи, мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.
Ухвалою судді від 07.12.2010 року позовні вимоги позивача за ст.39 Закону за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року були залишені без розгляду, тому суд розглядає позовну заяву позивача за виключенням зазначених вимог.
Представники відповідачів заперечень проти позову не надсилали.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 працює в Коростенській дистанції електропостачання Південно-Західної залізниці, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, постійно проживає в м.Овруч, що підтверджується копіями посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, НОМЕР_1 від 30.07.1997 року та паспорта громадянина України НОМЕР_2.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в конкретних розмірах, а зокрема ст.39 – в сумі 10,5 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :
-ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.12.2008 р. – 605 грн.; з 01.04.2010 року – 884 грн., з 01.07.2010 року – 888 грн., з 01.10.2010 року – 907 грн.
Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Згідно п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936соціальні виплати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Тому Коростенська дистанція електропостачання Південно-Західної залізниці є відповідачем за виплатами, передбаченими ст.39 Закону.
Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення тридцять першої сесії Овруцької міської ради V скликання №13 від 11.02.2010 року.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11,18,71,160-162,183-2,267 КАС України,суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Коростенську дистанцію електропостачання Південно-Західної залізниці провести донарахування ОСОБА_1 доплати до заробітної плати (ст.39 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 01.06.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначених Законом України ?ро державний бюджет на 2010 рік”, щомісяця та подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Зобов’язати Коростенську дистанцію електропостачання Південно-Західної залізниці виконати постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути апеляційна скарга на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії скарги до Київського апеляційного адміністративного суду особою, яка її подає.
Суддя :