Справа №2-898/2007р. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:
Судді -Теренчук Ж.В.,
При секретарі - Ніколас C.O.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Лиманської селищної ради про встановлення факту смерті, прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2007 року позивачка ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась з позовом в суд до Лиманської селищної ради про визнання за нею права власності на 15/50 частин будинку АДРЕСА_1, із яких 7/50 частин успадковані нею після смерті чоловіка ОСОБА_3.
Відповідач Лиманська селищна рада позов визнали, суду надали письмову заяву про визнання позову, а також просили слухати справу у відсутності представника Лиманської селищної ради.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, їм на праві власності належало - 8/50 частин будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, а 7/50 частин її чоловікові ОСОБА_3. Таким чином у їх власності та користуванні знаходилось 15/50 частин будинку АДРЕСА_1. Дітей від шлюбу у них не має. ОСОБА_3 захворів і помер в психіатричній лікарні ІНФОРМАЦІЯ_1, на лікарняному кладовищі його і поховали. В зв"язку з важким матеріальним становищем ОСОБА_2 не отримала свідоцтво про смерть чоловіка до цього часу. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частину будинку. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як фактично вступила в управління спадковим майном.
Посилаючись на дані обставини, просила встановити на підставі наданих доказів факт перебування в шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, факт смерті ОСОБА_3, факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті чоловіка , та визнати за ОСОБА_2 право власності на 15/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Оскільки відповідач позов визнав, суд вважає за можливе постановити рішення при попередньому розгляді справи в порядку ст.. 130 ЦПК України..
Заслухавши пояснення позивача , вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу дітей не мають.
Факт перебування в шлюбі сторін підтверджується однаковими прізвищами сторін, прізвище позивачки підтверджується її паспортом НОМЕР_1, виданим 6 в/м Калінінського району
2
м.Санкт-Петребурга 07.09.2005 року, фактом придбанням в спільну власність частини будинку, в якому сім"я ОСОБА_2 проживала спільно.
У відповідності до ст..8 Закону України від 19.06.1992 року №2482 „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир/будинків/ у спільну загальну власність здійснюється за письмовою згодою усіх повнолітніх членів родини, які постійно проживають у цій квартирі з обов"язковим визначення уповноваженого власника квартири.
Судом встановлено на підставі свідоцтва про власності, виданого Одеським меблевим комбінатом 26 вересня 1995 року на ім"я ОСОБА_3, що 15/50 частин будинку АДРЕСА_1 приватизовано та передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 в розмірі 8/50 частин будинку та члену її сім'і чоловікові ОСОБА_3 в розмірі 7/50 частин будинку.
Як встановлено із пояснень представника позивача , будинок АДРЕСА_1 складається фактично з декількох ізольованих частин , виділених в натурі, в яких проживають різні родини, що фактично підтверджується технічним паспортом на даний будинок.
Родині ОСОБА_2 було надано ізольована частина будинку, яка складається з двох веранд площею по 8,20 кв.м, та 10.10 кв.м., та кухні площею 11.70 кв.м, житлової кімнати площею 15.80 кв.м., всього загальною площею 45.80 кв.м., житлова площа 15.80 кв.м., тривалий час фактично було встановлено порядок користування наданими приміщеннями.
Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являлись співвласниками будинку АДРЕСА_1 в порядку приватизації в визначених частках, і ОСОБА_2 по праву приватизації належало на праві власності 8/50 частин будинку , а ОСОБА_3 - 7/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Як вказує позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, однак факт його смерті в органах ЗАГСу не зареєстрований до цього часу.
ОСОБА_3 хворів на психічні захворювання, а тому тривалий час знаходився на лікуванні в 2-й Одеській психіатричній лікарні в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області, де і помер.
Даний факт достовірно і безспірно підтверджується довідкою №347 від 06.03.2007 року, згідно якої ОСОБА_3 ,1923 року народження знаходився на стаціонарному лікуванні з 26 жовтня 1006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно висновку ВКК від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер в лікарні, похований на кладовищі с.Олександрівка.
На підставі наданих доказів, суд вважає установленим факт смерті ОСОБА_2 , 1923 року народження в день ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, на 7/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Оскільки при житті ОСОБА_3 не залишив заповіт, має місце спадкування за законом.
Спадкоємцем першої черги по закону є його дружина позивачка ОСОБА_2, інших спадкоємців не має..
Відповідно до ст..549 ЦК України в редакції 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у випадку подачі ним заяви про прийняття спадщинаи в 6-ти місячний
3
строк в нотаріальну контору, так і у випадку фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном.
В установлений 6-ти місячний строк позивачка в Роздільнянську нотаріальну контору за отриманням спадщини не зверталася.
Однак прийняла спадщину після смерті спадкодавця шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном.
Дані обставини підтверджуються копією домової книги на спірний будинок, згідно якої з 1995 року і на момент смерті чоловіка ОСОБА_3 позивачка проживала і була прописана в будинку.
Тому суд вважає, що за позивачкою належить визнати право власності по праву спадкування за законом на 7/50 частин будинку АДРЕСА_1, належну її померлому чоловікові ОСОБА_3.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 на праві власності по праву приватизації належить 8/50 частин будинку АДРЕСА_1 з урахуванням успадкованої частки в розмірі 7/50 частин будинку, суд вважає що за позивачкою належить визнати право власності по праву приватизації та спадкування за законом на 15/50 частин будинку АДРЕСА_1.
Судовий збір по справі складає 77,96 грн , збір на ІТЗ судового розгляду 8,50 грн, які сплачені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст..8 Закон Закону України від 19.06.1992 року №2482 „Про приватизацію державного житлового фонду", ст..549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 10,11,209,213,214 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Лиманської селищної ради про встановлення факту смерті, прийняття спадщини та визнання права власності на частину будинку задовольнити.
Вважати встановленим факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в день ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Олександрівка Комінтернівського Одеської області.
Визнати за ОСОБА_2 право власності по праву приватизації та спадкування за законом на 15/50 частин будинку АДРЕСА_1, яка складається з двох веранд площею по 8,20 кв.м, та 10.10 кв.м., кухні площею 11.70 кв.м, житлової кімнати площею 15.80 кв.м. , всього загальною площею 45.80 кв.м., житлова площа 15.80 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку в Одеський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього в 20-ти денний строк апеляційної скарги.