Судове рішення #12800835

Справа  №  2 -214/2010                                                                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 року  Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області  в складі:  головуючої   -   судді   Лузан  Л.В.,  при секретарях  судового засідання – Бінько М.А., Коценко О.М.,

за   участю   представника позивача   -    Чаленка В.В.,

розглянувши  у  відкритому   судовому засіданні  в місті Вознесенську  Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та пені, -  

В С Т А Н О В И В:

    Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до відповідачів Приватного підприємства «Автотранс», ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитними договорами в розмірі 994 352 грн. 09 коп., а також пені 4 014 грн. 42 коп., шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

    В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.09.2008 року між Банком та  ПП «Автотранс» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-04/08-515 укладено:

- кредитний договір № 010/01-04/08-516, згідно якого відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 74 609, 50 доларів США строком до 01.09.2013 року;

- кредитний договір № 010/01-04/08-517, відповідно до якого відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 40 375, 00  доларів США строком до 01.09.2013 року.

    В порядку виконання умов даних договорів на ПП «Автотранс»  було відкрито банківські рахунки, на які перераховано вищевказані кредитні кошти.

    В якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань  між Банком та ПП «Автотранс» укладено договори   застави від 02.09.2008 року та 04.09.2008 року на загальну вартість заставленого майна 591 010 грн. 00 коп. Крім цього, відповідно до укладеного  між Банком та відповідачем ОСОБА_2  договору поруки за № 010/01-04/08- 515/1  від 02.09.2008 року, останній взяв на себе зобов'язання  відповідати  по зобов'язанням  ПП «Автотранс».

    Посилаючись на те, що Банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитних договорів, а відповідач  ПП «Автотранс»,  незважаючи на це, порушив  їх, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ними, позивач просив захистити його права шляхом стягнення заборгованості із зверненням стягнення на заставлене майно.

      Ухвалою суду від 26.05.2010 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПП «Автотранс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно було закрито.

    В подальшому, після неодноразового уточнення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2,  заборгованість за вищевказаними кредитними договорами станом на    25.03.2010 року  в розмірі  107 409,26 доларів США , що в еквіваленті на національну валюту становить 852 292 грн. 48 коп.,  з яких:

-  94 403, 95 доларів США  - сума основного боргу,

-  13 005, 31 доларів США   - сума несплачених відсотків:,

а також  пеню  за порушення умов кредитних договорів у сумі  12 860 грн.  41 коп.  

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги   підтримав, просив стягнути з відповідача   ОСОБА_2  заборгованість за кредитними договорами у вищевказаному  розмірі.  

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  Надав  суду заяву, в якій просив  відкласти розгляд справи  на невизначений строк у зв’язку з його хворобою.

    Представник третьої особи без самостійних вимог в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.      

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права,  взаємовідносини сторін та жодних  заперечень,  доказів протягом всього часу, що справа знаходиться в провадженні суду, від відповідача ОСОБА_2 не надійшло, суд вважав можливим розглядати справу без його участі, так як надані відповідачем копії медичних документів містять лише перелік захворювань, тоді як доказів неможливості його явки в судове засідання для участі в справі останній не надав. Також останній не був позбавлений можливості вирішити питання щодо здійснення представництва його інтересів  під час розгляду даної справи іншою, за його вибором, особою.  

Дослідивши та оцінивши  матеріали справи в межах заявлених позовних  вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  суд прийшов до наступного.  

     Судом встановлено, що  02.09.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів   від 14.10.2009 року відбулася зміна найменування юридичної особи ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") та  ПП «Автотранс»  укладено Генеральний кредитний  договір № 010/01-04/08-515, згідно якого Банк встановив ліміт кредитування та в рамках останнього надав  позичальнику  кошти в сумі  74 609, 50 доларів США  за кредитним договором  № 010/01-04/08 - 516  та 40 375,00 доларів США за кредитним договором  № 010/01-04/08 -517 в порядку  та на умовах, визначених даними договорам, термін дії яких  становить  до 01.09.2013 року за умови повного погашення суми кредиту та відсотків згідно встановлених Графіків погашення кредитних договорів, наведених  в додатках  № 1, які є їх невід'ємною частиною.  

    Факт  виконання  позивачем умов кредитних договорів   знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

В якості забезпечення відповідачем  ПП «Автотрас» своїх зобов'язань  щодо погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами,  можливих штрафних санкцій,  між Банком та відповідачем ОСОБА_2 02.09.2008 року  був укладений договір  поруки № 010/01-04/08-515/1, відповідно до якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника – ПП «Автотрас»,  які виникають з умов  Генерального кредитного договору             № 010/01-04/08-515  від 02.09.2008 року, в повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором, що передбачено ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення яких встановлюється в Законі або договорі, а також порукою.

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що  позичальник дійсно порушив умови договорів у частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним.

У відповідності до п. п. 6.6  Генерального кредитного договору Банк має право ставити питання щодо дострокового погашення заборгованості відповідачем, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом  та штрафні санкції, у випадках невиконання останнім  п. п. 5.1 та п. п. 5.2 цього договору. Ці ж умови   містяться у п.3  ст. 7 кредитних договорів  № 010/01-04/08 - 516, № 010/01-04/08 - 517 від 02.09.2008 року, укладених в рамках Генерального кредитного договору.  

Також, відповідно до п.10.2  обумовленого кредитного договору в разі порушення позичальником строків повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, останній сплачує пеню  у розмірі, визначеному кредитним договором.  

Так,   станом на 25.03.2010 року виникла  заборгованість:

1) по кредитному договору № 010/01-04/08-517  від 02.09.2008 року в сумі 30 191, 63 доларів США,  з яких:

- 25 999,78  доларів США  - сума основного боргу,

- 3 832,92  доларів США   - сума несплачених відсотків;

також нарахована пеня  за порушення умов договору в сумі 2 848 грн. 11 коп.

2) по кредитному договору № 010/01-04/08-516  від 02.09.2008 року в сумі 78 838,36 доларів США, з яких:

- 68 404,17 доларів США  - сума основного боргу,

- 9 172,39 доларів США   - сума несплачених відсотків;

також нарахована пеня  за порушення умов договору в сумі 10 012 грн. 30 коп.  

Як вбачається із матеріалів справи,  в зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитними договорами позивачем в лютому та травні 2009 року направлено позичальнику та поручителю листи-претензії про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором і попереджено про можливість примусового стягнення заборгованості, в тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.  

Однак вимога позивача про усунення порушень основного зобов’язання  боржниками виконана не була

Вказане порушення продовжується й на момент розгляду справи, здійснення платежів по кредиту відсутнє.  

    Таким чином, загальна сума заборгованості в межах Генерального кредитного договору  № 010/01-04/08-515 від 02.09.2008 року складає 107 409,26 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 852 292 грн. 41 коп., яка на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2  

Також з останнього на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення умов кредитних  договорів на загальну суму 12 860 грн. 41 коп.,

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1 820 грн. 00 коп., які складаються з судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120  грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,  88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, пені  - задовольнити.

    Стягнути з   ОСОБА_2 на користь   Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (р/р 290931612 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  МФО 326382 ЄДРПОУ 24779442)   заборгованість за кредитними  договорами  № 010/01-04/08 - 516,          № 010/01-04/08 - 517  від 02.09.2008 року, укладених в рамках Генерального кредитного договору         №  010/01-04/08-515  від 02.09.2008 року, в сумі  852 292 грн. 48 коп. та пеню в сумі 12 860 грн. 41 коп.,  станом на 25.03.2010 року , а всього 865 152 (вісімсот шістдесят п’ять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 89 коп.  

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь   Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (р/р 290931612 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  МФО 326382 ЄДРПОУ 24779442)  судові витрати в розмірі 1 820  (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп.  

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів  після його проголошення.                                                                          

                                                         

                                                       Суддя                           Л.В.Лузан  

  • Номер: 6/263/115/2018
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-214/2010
  • Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
  • Суддя: Лузан Людмила Вікторівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.05.2018
  • Дата етапу: 07.06.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація