Справа № 2 –2197/2010

У Х В А Л А

29 листопада 2010 року  суддя  Вознесенського міськрайонного суду  Миколаївської області  Лузан Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління держгірпромнагляду по Миколаївській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, спонукання до складання акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 ,  

                                                             в с т а н о в и л а:

В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до відповідача Управління держгірпромнагляду по Миколаївській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, спонукання до складання акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що з 13.08.2006 року він, відповідно до наказу № 115к від 12.08.2006 року, працює у ВАТ «Донбасатоменергомонтаж» електрозварювальником третього розгляду. Працюючи  27.04.2009 року на насосній станції з підпитки Ташлицького водосховища з монтажу дерев’яної опалубки ОСОБА_1 отримав травму голови від удару обрізком дошки. За допомогою в лікарню ОСОБА_1 звернувся не одразу, хоча керівництво ВАТ «Донбасатоменергомонтаж» про вищевказану подію було повідомлено в той же день. Проте акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом складені не були. При зверненні позивача до відповідача провести розслідування вищевказаного нещасного випадку, йому було надіслано лист, в якому йому відмовлено у проведенні спеціального розслідування, оскільки факт нещасного випадку на виробництві не знайшов свого підтвердження. Зазначене стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, слідує наступне.      

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.    

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).    

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»  (з послідуючими змінами) встановлення фактів нещасних випадків на виробництві встановлюється в порядку, передбаченому для розгляду трудових спорів.  

На підставі ст. 22 Закону України “Про охорону праці” роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.    

Згідно з п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112, обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з’ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку. У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише у разі ліквідації підприємства-роботодавця (ч. 2 п. 26 Порядку).    

Отже, законом визначено порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві. У разі незгоди потерпілого зі змістом акта про нещасний випадок питання вирішуються   посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку  (ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону України “Про охорону праці”, п.п. 37, 38 Порядку).    

Таким чином,  в судовому порядку питання встановлення факту нещасного випадку на виробництві вирішується лише в разі відмови у його вирішенні органом  державного нагляду  за охороною праці шляхом оскарження такої відмови або в разі повної ліквідації підприємства-роботодавця.  

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.  

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 122, 209, 210 ЦПК України, суддя,   -

У Х В А Л И Л А :   

У відкритті провадження у справі за позовом   ОСОБА_1 до Управління держгірпромнагляду по Миколаївській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, спонукання до складання акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом  п’яти днів з дня о тримання її копії.  

                          Суддя                                                       Л.В.Лузан