Справа № 2-2204/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання Фінько О.П.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей , -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В позовній заяві зазначено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2005 р., який на теперішній час на підставі рішення суду розірвано. Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. З листопада 2009 р. сторони припинили шлюбні відносини та з цього часу відповідач у добровільному порядку не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дітей.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей, проте добровільно не надає матеріальної допомоги на дітей, достатньої для задоволення розумних потреб, позивачка просила позов задовольнити, с тягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, аліменти на її користь на утримання двох дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , і сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2010 року і до досягнення ними повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що діти знаходиться на її утриманні, а відповідач не приймає участі у матеріальному утриманні останніх. При цьому зазначала, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою та має можливість сплачувати аліменти в розмірі, визначеному в позовній заяві. Враховуючи наведене, просила позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду – 26 листопада 2010 р., і до досягнення ними повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі 150 (сто п’ятдесят) грн. 00 коп. щомісячно.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 26 липня 2005 р. перебували в зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований Трикратівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області.
Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого Трикратівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області 19 жовтня 2005 р., та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по Вознесенському району Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 06 листопада 2007 р. (а.с.6,7).
Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по Вознесенському району Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, про що 25 серпня 2010 р. було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище „ОСОБА_1” (а.с.5).
Згідно довідки від 25 листопада 2010 р., виданої виконавчим комітетом Воронівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області, позивачка ОСОБА_1 та її малолітні діти проживають за адресою: АДРЕСА_1 (вісім).
В судовому засіданні встановлено, що фактично малолітні діти знаходяться на утриманні позивачки, а відповідач проживає окремо від них та у добровільному порядку не приймає участі у утриманні останніх.
Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей.
Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов’язку визначаються за домовленістю між ними.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.
При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є працездатною особою, інших неповнолітніх (малолітніх) дітей на своєму утриманні останній немає, тому відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів слід визначити у частці від доходу.
Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2, який є батьком малолітнім дітям ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язаний до утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти, тому суд вважає можливим визначити їх в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення ними повноліття. При цьому, при визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд бере до уваги матеріальне становище позивачки та враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідача.
За правилами ст.189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Проте, правом для надання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень відповідач не скористався та не надав до суду докази на підтвердження того, що він має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі, оскільки лише в даному випадку, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
За таких обставин, суд не приймає до уваги визначений відповідачем ОСОБА_2 спосіб стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі, оскільки він не відповідає фактичним обставин справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення позову – 26 листопада 2010 р. і до досягнення ними повноліття.
В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області , аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Малосербулівка Єланецького району Миколаївської області, на утримання дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 листопада 2010 року і до досягнення ними повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області , судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь Держави в особі місцевого бюджету Трикратської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31413537700128).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р №312122597000113, МФО 826013, код платежу 22050000) в сумі 120 (сто двадцять ) грн. 00 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В. Серебрякова