Справа № 2-8663/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      07 грудня 2010 року          

Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді Павлової Ж.П., при секретарі Іваненко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И В :

26.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва (далі УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва) про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної  допомоги «Дітям війни».  

Позивач в своєму позові вказала, що відповідно до ст.1 Закону України №2195-IV від 18.11.2004року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на отримання матеріальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем її право було порушено, у зв’язку з чим вона змушена була звернутись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача суму за період з 2007 року по 2009 рік у розмірі 5018,40 грн.  

В судове засідання позивач не з*явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з*явився, надав письмові заперечення по справі, посилаючись на безпідставність заявленого позову, оскільки позивач отримує надбавку до пенсії як учасник війни, а тому не має права на отримання надбавки до пенсії як «дитина війни». У зв’язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1   відповідно до ст.1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон №2195) є дитиною війни.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, як учасник війни відповідно до ст.14 Закону України №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту» (далі Закон №3551) у розмірі на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ч.4 ст.15 вищезазначеного Закону, що підтверджується витягом з особового рахунку позивачки НОМЕР_1 від 11.11.2010 року.

Згідно ст.4 вищезазначеного закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Тобто на позивача поширюється дія Закону України №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту»

        Але, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону №3551 дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

      На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги заявлені необґрунтовано у зв’язку з чим необхідно в їх задоволенні відмовити, оскільки позивач вже отримує надбавку до пенсії як  учасник війни, а тому не має права на отримання надбавки до пенсії як «дитина війни».

Керуючись ст. ст.7-12,86,159,161-163 КАС України, суд,-

                 П О С Т А Н О В И В  :

       В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» – відмовити .

      Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.

        Головуючий суддя:                                 Ж.П. ПАВЛОВА